А поки заступник міського голови з комунальних питань Олександр Сич, якого запросили розставити крапки над "і", був десь на підході, головуюча голова запропонувала першим розглянути друге питання порядку денного — про пільгові пасажирські автоперевезення стан яких у пільговому середовищі почав створювати додаткову соціальну напругу. Тим більше, що компетентні у цьому питанні чиновники та представники перевізників сумлінно з’явились на засідання.


Та, перед тим, як надати слово комусь із них, Мальцева нагадала, що ще 6 лютого виконком своїм рішенням зменшив кількість пільгових маршрутів, що викликало ще більшу товкотнечу пільговиків у бажанні їхати "дармовими" автобусами. Це підтвердив член ГР Костянтин Козак, який 22 та 23 травня вивчав дану проблему, так би мовити, зсередини. "Пільгових" автобусів, сказав він, дійсно стало менше. А більшість тих, що є, ніяк не відрізняються від звичайних — відсутній вказівник "Пільговий". Хоча пільговики, користуючись "сарафанним радіо", і без цього знають, що такий-то автобус є "пільговим". Та й самі водії, на запитання: "Пільговий?", не приховуючи, відповідають: "Пільговий", а звичайним пасажирам, коли ті простягають 2,50 за проїзд, навіть здачу повертають. Отже совість у них є! А не причеплений вказівник, то напевне, звичайна забудькуватість, заключила громада і уважно заслухала представниць органів місцевого самоврядування, начальниць управлінь: економіки — Наталю Гаврилюк, праці та соцзахисту населення — Олену Балюк.


Так, сказала перша доповідачка, у місті немає необхідної кількості перевізників, які б бажали провести конкурс на перевезення пасажирів на тому чи іншому маршруті. Тому влада вимушена обирати з того, що має. Зазвичай, продовжила вона, переможцям конкурсу надається право перевезення пасажирів терміном на 5 років, та у зв’язку з тим, що технічний стан транспорту не відповідає необхідним вимогам, таке право обмежили від року до трьох. Цьому станові неабияк шкодить аварійний стан тутешніх доріг. А катастрофічний дефіцит обігових коштів не дозволяє перевізникам оновлювати свої автопарки. До того ж, зазначила Гаврилюк, сьогодні маються серйозні труднощі із передбаченими у держбюджеті відшкодуваннями перевізникам вартості пільгових перевезень. І покращення ситуації, на жаль, не передбачається. Ось чому власті, аби не дійшло до колапсу всієї системи пасажирських автоперевезень, просто вимушені вдаватись до такого непопулярного кроку, як скорочення пільгових рейсів…

Тему невтішності, але вже з деякими цифрами, продовжила Балюк. Минулорічна заборгованість компенсацій із держбюджету за пільгові перевезення, сказала вона, "перекочувала" у рік поточний. І станом на 1 січня складала 400,4 тисячі гривень — у три рази більше аналогічної дати 2012 року. І минулого і поточного року на ці відшкодування у вигляді субвенцій було виділено однакові суми — по 1 мільйону 320 тисяч гривень. А, якщо врахувати попередню заборгованість, то фінансування оцих самих компенсацій скоротилося на 30%, констатувала начальниця УПСЗН, яка одночасно підкреслила, що влада не сиділа склавши руки - за ініціативи її управління, міські депутати ще на березневій сесії міськради підтримали звернення до прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням зглянутись на ситуацію, що склалася у даному питанні, з державного "Олімпу". Але якогось позитивного результату від цього поки що не видно. Більш того, зазначила Балюк, через досить заплутані схеми розрахунків з Держказначейством, питома вага коштів, переказаними ним, так і залишаються на папері — лише нещодавно перевізникам була погашена заборгованість за минулий рік і за січень поточного. Відтак на сьогоднішній день вона складає 218,2 тисячі гривень (компенсаційні відшкодування перевізникам за їхні пільгові перевезення протягом 3 місяців). Сюди ж можна приплюсувати ще 80 тисяч — сума компенсації за травень…


А Володимир Артеменко, заступник директора найкрупнішого міського перевізника — АТП №13507, з огляду на своє підприємство, доповнив, що на 1 червня компенсаційна заборгованість його автопаркові сягне 103 тисячі гривень. Тому, наголосив він, у перевізників є усі підстави для припинення перевезення пільговиків взагалі…


За перевізників вступилася член ГР Людмила Павловська. Вони (перевізники), вибухнула вона, роблять все можливе, "катаючи" по суті за власний рахунок пільговиків жахливими нашими дорогами. А от властям належить через пресу звернуться до останніх і чесно повідомити їм, що, мов, вибачте, ми безсилі. Або ж "бомбити" своїх старших колег у Києві з вимогою негайного розв’язання даної проблеми. На тому й порішили: заслухані інформації взяти до відому, а тривожного листа писати все не якомусь там прем’єрові — Президентові України.


…Сич, як основний і єдиний доповідач по наступному питанню порядку денного, розпочав з того, що у минулому році ямковий ремонт світловодських вулиць було виконано у повному обсязі на суму у 580 тисяч гривень. А от тривала пауза із початком робіт у поточному році пов’язана з тим, що відповідні кошти Держказначейство не перераховувало. Та ось щось у столичних фінансистів щось там заворушилося — саме це дало підстави міським властям оголосити на 20 червня тендер на капітальний ремонт вулиці Лєніна і частковий — від Паркової до Бойка. Що ж до якості ремонту, то такого, як було раніше, не буде. Раніше, як було, пояснив головний міський комунальник, замовником ремонту була Служба автомобільних доріг України, яка не вельми переймалася тим, що коїться з ремонтами на місцях. З цього ж року світловодська влада поклала цьому нехлюйству край, виступивши безпосередньо сама замовником в особі начальника УЖКГ Віктора Самоляка. Відтак, за словами Сича, віднині Світловодськ вже не "лохонеться" і спуску бракоробам не дасть — у разі чого через суди домагатиметься справедливості.

Що ж до згаданого на початку ремонту, який вже ведеться на Лєніна-Калініна, доповідач нагадав, що підрядник, який там бризкає з віника бітумом по ямках, жодних коштів поки що не отримав. А коли так, закинули представники громади, то не краще було би його призупинити, ніж робити його аби як. На що Сич відповів, що, окрім властей, якість його виконання пильно відстежують ще й правоохоронні органи. А так, як від них від "протестних" сигналів ще не надходило, то це дозволяє стверджувати, що все там проходить від відхилень і порушень.

У продовж теми представники громади поцікавились, чому місто весь час для ремонту винаймає "чужинців" і чому ігноруються потужності нашого КП "Шляховик"? Вартість виконання дорожніх робіт, відповів Сич, сягає нині 210 грн./м кв. Близько 140 гривень від цієї суми — вартість асфальту, бо вартість його тони у роздріб сягає 920 гривень за тону. А от коли б у Світловодська був би свій асфальтний міні-завод вартість тонни асфальту була зменшена до 680 гривень — тоді би наш "Шляховик" був би як ніколи доречним. Виходячи з цих реалій, головний комунальник поділився інформацією, що владою наразі серйозно розглядається питання відносно придбання для міста такого собі комунального асфальтного заводика. А сьогодні, підсумував він, ми маємо те, що маємо…


Не встиг Сич подякувати за увагу, як йому довелося відповідати на ще одне запитання, пов’язане вже не з ремонтом доріг — з їх збереженням на греблі Кременчуцької ГЕС. Деякі громадяни висловили стурбованість, що багатотонні фури, через закриття на ремонт мосту у Кременчуці, хлинули суцільним потоком через Світловодськ, руйнуючи цим неабияк і без того паскудне полотно греблі… Так, відповів Сич, це насправді відбувається, але власті не здатні тут чимось зарадити — якщо при СССР були обмеження для перевезень вантажів у 25 тонн, а на перевезення більшого тоннажу потрібно мати купу дозволів і використання спеціальних багатоколісних причепів, то тепер вільно можуть їздити автопоїзди будь-якої ваги…

За місцеву владу вступився член ГР Олександр Форостяний. Він зокрема зазначив, якщо влада вичерпала законні шляхи впливу на виправлення ситуації, громадяни, як це робиться у цивілізованих країнах, мають взяти ініціативу у свої руки і перекрити рух на греблі своїми… тілами. От тоді-то оті довбані олігархи, яким належать оті велетенські фури і які одночасно є (у своїй більшості) чи-то нардепами, чи-то урядовцями, боячись міжнародного розголосу, не більше, аніж у місячний термін, вирішать оцю проблему. Тим паче, наголосив Форостяний, коли цей шляхетний почин світловодців буде підхоплений по всій Україні… Але його смілива пропозиція не зустріла сприйняття у стінах "депутатської" кімнати і не вийшла за її межі. Натомість ГР обмежилась взяти почуту інформацію до відому і зобов’язати виконком посилити контроль за якістю виконання дорожніх робіт у місті.


Потім ГР розглянула листи з відповідями на свої звернення від відповідних служб. А вже опісля розглянули одне-єдине питання у розділі "різне" і стосувалось воно Дня журналіста, яке традиційно відзначається 6 червня. Виходячи з цього, Мальцева запропонувала направити на ім’я міського голови клопотання про відзначення ним міських засобів масової інформації. Та одноголосності не вийшло — ледь не всі присутні члени ГР ополчились на міськдепівську газету "Світловодськ вечірній", яка, за їхніми словами, є нічим іншим, як глашатаєм і виразником інтересів верхівки тутешніх "регіоналів" і абсолютно не допускає на свої шпальти бодай найменшої альтернативної думки. Тому було запропоновано із почесного списку ГР викреслити "вечірку". А от наш "Світловодськ Інформ", за оцінками товариства, є безпристрасним виразником думок усіх верств нашої громади. Хоча, зазначив дехто, анекдоти та політичні віршики на останній сторінці СІ дещо фривольні. Відтак, наша газета, дякуючи за гідну оцінку взагалі, а за анекдоти та віршики, зокрема, вибачається.

Віталій Асауленко
Фото автора