Якось на одному із засідань світловодського відділення Всеукраїнського товариства "Просвіта", коли обговорювались плани поїхати відвідати цитадель української вольниці Холодний Яр, слово мовив один "просвітянин". Мов, так і так, ми (і без того — свідомі громадяни) їздимо туди щороку, а було би набагато корисливіше звозити туди нашу молодь — нехай на власні очі пересвідчиться героїкою українців від часів Козаччини і до 20-х років минулого століття. Нехай побачить наша юнь, що далеко не всі українці покірно прогиналися перед загарбниками та тихо конали від голодоморів, а були й такі, що безжально нищили оцих самих загарбників…
Воно-то так, погодилась решта, але їдемо-то ми за власні гроші. А для того, щоб молодь залучити — треба для початку її звозити туди "на халяву", а олігархів в нашій організації немає.

На 19 годину 12 січня настрій голови Асоціації молоді Кіровоградщини "Златопілля" Миколи Середенка став геть кепським — попри очікування, пов’язані із широким анонсуванням і численними дзвінками потенційних глядачів, народ до розважального комплексу "Бриз" аж ніяк не бажав вишиковуватись. Так у тривалому очікуванні минуло ще півтори години і… прорвало.
Публіки "підвалило" стільки, що можна сказати: захід удався…

Микола Середенко запрошує до ''Бризу''Живі концерти, що свого часу проводились у тутешньому рок-клубі "Вудсток" засвідчили взаємну потребу до такого роду спілкування між глядачами, з одного боку, і музикантами, з іншого.
Відтак невипадково, що Асоціація молоді Кіровоградщини (АМК) з гарною назвою "Златопілля" з початку нового року започатковує щось подібне в іншому розважальному закладі і з, також, гарною назвою — "Бриз". Щоправда, на відміну від "Вудстока", з його суто рок-направленням, концерти наживо у "Бризі" очікуються більш "попсові". Але голова "Златопілля" Микола Середенко, у нашій з ним розмові категорично заперечив — не лише "попсова" музичка линутиме зі сцени "Бризу"…

Відродження в новій якості… Взяти краще з минулого і доповнити кращим у майбутньому.
Ми мріємо про відомі та престижні місця планети, рівняємося на країни Європи та забуваємо, що світ починається тут. Тут де ми живемо, народжуємо та виховуємо дітей, дбаємо про батьків, творимо сьогодення.