Четвер, 23 вересня 2021
Нам пишуть

Прямуємо до резервації чи боремося за свої права?

Прямуємо до резервації чи боремося за свої права?
Впевнена, що проблеми України – проблеми українців!Тож давайте реально глянемо на картину, що відбувається в нашій країні.


– Український народ створив свою незалежну і самостійну державу - Україну!
– Український народ є єдиним засновником і єдиним власником та розпорядником всього національного багатства України
– Це підтверджує Конституція України ст.5 "…народ – єдине джерело влади…"
– Як єдиному засновнику – Українському народу по праву належить: земля, ліси, повітря, надра, водні ресурси, підземні комунікації, повітря, рухоме і нерухоме майно і т.д.

– Оскільки народ прив’язаний до двох територій:
– до своєї держави – то ми всі громадяни України.
– до певної території – за реєстрацією (пропискою) – ми громадяни на своїй території, тобто територіальна громада.
– Україна умовно розділена на територіальні громади міст, сіл, селищ в яких живуть власники частки національного майна в межах своїх територій.
Наприклад, все, що знаходиться в межах адміністративної території села Подорожнього – це власність територіальної громади Подорожнього (крім приватної власності).

Що ми спостерігаємо в дійсності?

Національне багатство територіальних громад якимось дивним шляхом перекочувало в кармани олігархів і працює виключно на збагачення декількох сімей зовсім не українського народу.
Всі розуміють що нас дурять, але не можуть зрозуміти як і де – бо "все ніби-то по закону".
Так оце, "ніби - то" є не чим іншим, як юридичними уловками, на які українці не звертали увагу, що в кінці кінців привело до того, що за 25 років незалежності нас пограбовано на міліарди, які вивозяться в офшори і працюють на економіки Європи, Америки, але аж ніяк не на економіку України.
Ми володіємо такими багатствами, якими не володіє жодна з європейських країн, а живемо найбідніше за всіх сусідів.

То в чому ж причина?

Повторюсь – в юридичних уловках! Нас із власників перетворили у вічних прохачів.
Згідно Конституції – територіальна громада є первинним суб’єктом державного права, а значить територіальна громада повинна бути зареєстрована як – юридична особа публічного права.
У територіальної громади повинен бути реєстр власності і реєстр власників українського народу.
Територіальна громада безпосередньо управляє своїм майном, або через утворений НЕЮ виконавчий орган (ст.143 Конст.).
На сьогоднішній день жодна територіальна громада району та міста не створювали своїх представницьких та виконавчих органів.
Про це свідчать витяги з державного реєстру України. Наприклад: юридична особа "Подорожненська сільська рада" зареєстрована, а відомості про засновника відсутні.

Порушено зразу декілька статей Кримінального Кодексу України: ч.3 п.2 ст.81 "Види юридичних осіб" , розділу 3 ст.90 "Найменування юридичної особи", ст.93 "Місцезнаходження" юридичної особи", ч.4 ст.91 "Цивільна правоздатність юридичної особи", ч.1 та ч.2 ст.92 "Цивільна дієздатність юридичної особи". Як наслідок, невідомо ким створені представницькі та виконавчі органи влади, замість, в першу чергу, захищати права засновників – український народ – захищають систему, в якій працюють та яка їм платить зарплатню. Звичайний українець поткнувшись будь- куди: в суд, в юстицію, пенсійний фонд, поліцію, прокуратуру, адміністрацію і т.д. – стикається з такою системою, яка його лякає.

Співвідношення системи і людини приблизно таке: ти громадянин тільки на виборах! А потім: сиди, мовчи, не рипайся, слухай і виконуй те, що тобі сказано, пам’ятай від кого ти залежиш, від тебе нічого не залежить, бійся, радій що живеш, дякуй, коли про тебе згадали.


Українців зробили безправними нищебродами, ми не можемо створить нормальних сімей бо одному комусь потрібно їхати за кордон, щоб сім’я жила більш-менш достойно. Ми не бачимо своїх дітей, бо змушені перейматися чим їх накормити і у що одягти. Ми не можемо нормально відпочити, подорожувати як це роблять європейці. Нас поставили в умови виживання.

Кому вигідно, щоб ми почувалися НІКИМ і звали нас НІЯК?
Олігархам, які захопили владу і називають себе державою. Як вони це роблять? Через виконавчі і представницькі органи влади, які від них залежать і виконують виключно їх волю.

Що з цим усим робити?
Узаконювати територіальні громади, приймати статути, повертати в громади свою власність, починати розбудовувати економіку з низів: з сіл, міст, примножувати своє національне багатство.

Статут – це закон громади, перший і найголовніший серед інших законів після Конституції України.


Тому сільським, районим, обласним радам не боротися треба зі становленням територіальних громад, а допомагати. Не грабувати їх, а в законному порядку повертати майно громадам. Будуть громади – будуть і ради.

Не буде громад – не стане України.
Всі "державні" реформи сучасності спрямованні на знищення української державності. Якщо ви за 25 років цього не відчули і не зрозуміли, якщо впевнені, що від вас нічого не залежить, якщо чекаєте, що конституційний лад сам собою якось установиться – вам пряма дорога в резервацію – поселення фізичних осіб з ідентифікаційним номером без права управління і володіння своєю територією.


З повагою Наталія Пруднікова



Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:




Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
Booking.com

Top