Польща очима журналістів регіональних ЗМІ
Про успішний досвід Польщі у децентралізації влади вже так багато написано і сказано з різних трибун, що, здається, і додати нічого. Цілком очевидно, що сусідня країна за останніх 25 років перетворилася на європейську (у кращому розумінні) державу, а ми чверть століття робимо "перші кроки" у цьому напрямку.
Підтвердженням цього є хоча б той факт, що сотні тисяч українців шукають роботу в Польщі, знаходять її і роками мріють отримати польське громадянство. Поляки ж до нас не їдуть і громадянства не просять. Хіба що відвідують Україну у справах. Ось як Ігор Борковські – професор Вроцлавського університету. Саме він був нашим тренером в Україні, у червні – липні цього року навчав журналістів регіональних ЗМІ ефективній роботі щодо інформування про децентралізацію в Україні.
Тож метою візиту десятьох учасників проекту "Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні" в Польщу було отримати наочно досвід роботи, поспілкуватися як з польськими журналістами, так і з представниками місцевої влади, врешті, побачити Польщу своїми очима.
Особливо корисною подорож була для тих, хто жодного разу не виїжджав за кордон, а відтак, не бував у Польщі. Мушу зізнатися, що я бачила Польщу разів 5-7, але то були поїздки на базар у "славні" дев’яності, а пізніше – проїздом до Німеччини і Франції з вікна потяга.
Що нового мені довелося побачити цього разу? Польща давно припинила бути базаром. Надзвичайно чисті міста і містечка просто потопають у квітах – цього року королева квітників – ампельна герань. Вона скрізь і всюди: під вікнами приватних і багатоквартирних будинків, у кашпо, яких не видно під квітами; на стовпах вуличного освітлення; у вигляді пірамід на вулицях і в скверах. У кожній установі також безліч квітів на вулиці і в приміщеннях. Крім квітів – тисячі ялинок. Це перше, що кидається в очі. Друге – вражає не показна гостинність поляків і бажання ділитися ґрунтовною інформацією, дарувати маленькі презенти на згадку. На третє місце я би поставила організацію праці. Ніякої метушні, ніяких "зайвих" людей і витрат. Все дуже функціонально – і в меріях, і в редакціях, і на підприємствах.
Тож маю намір розвинути цю інформацію і пізніше розповісти про Катовіце, Вроцлав, Проховіце, Стшелін, Дзержоньов та інші міста, де вдалося побувати нашій групі у серпні-вересні, а головне – про людей – від працівників очисних споруд до бургомістрів. Сподіваюся, ця інформація буде не тільки цікавою, а й корисною.
Тож метою візиту десятьох учасників проекту "Інституційна підтримка – активізація місцевих ЗМІ в місії інформування про реформу децентралізації в Україні" в Польщу було отримати наочно досвід роботи, поспілкуватися як з польськими журналістами, так і з представниками місцевої влади, врешті, побачити Польщу своїми очима.
Особливо корисною подорож була для тих, хто жодного разу не виїжджав за кордон, а відтак, не бував у Польщі. Мушу зізнатися, що я бачила Польщу разів 5-7, але то були поїздки на базар у "славні" дев’яності, а пізніше – проїздом до Німеччини і Франції з вікна потяга.
Що нового мені довелося побачити цього разу? Польща давно припинила бути базаром. Надзвичайно чисті міста і містечка просто потопають у квітах – цього року королева квітників – ампельна герань. Вона скрізь і всюди: під вікнами приватних і багатоквартирних будинків, у кашпо, яких не видно під квітами; на стовпах вуличного освітлення; у вигляді пірамід на вулицях і в скверах. У кожній установі також безліч квітів на вулиці і в приміщеннях. Крім квітів – тисячі ялинок. Це перше, що кидається в очі. Друге – вражає не показна гостинність поляків і бажання ділитися ґрунтовною інформацією, дарувати маленькі презенти на згадку. На третє місце я би поставила організацію праці. Ніякої метушні, ніяких "зайвих" людей і витрат. Все дуже функціонально – і в меріях, і в редакціях, і на підприємствах.
Тож маю намір розвинути цю інформацію і пізніше розповісти про Катовіце, Вроцлав, Проховіце, Стшелін, Дзержоньов та інші міста, де вдалося побувати нашій групі у серпні-вересні, а головне – про людей – від працівників очисних споруд до бургомістрів. Сподіваюся, ця інформація буде не тільки цікавою, а й корисною.
Тетяна Дроздова