А ось обрана вона візитівкою села не випадково. Річ у тім, що у Миронівці продуктивно діють 5 господарств, які фахово займаються вирощуванням цієї гарної і водночас примхливої культури. Господарі Віталій Сваровський, Костянтин Сук, Іван Сук, Анатолій Сук (до речі, рідні брати з багатодітної родини, в якій налічується 14 дітей), Ігор Жмак — справжні знавці своєї справи. І що надзвичайно цінне — освоїли цю справу з нуля завдяки своїй зацікавленості та любові до діла, яким займаються. Як розповів один із хазяїв, його справа розпочиналася з 20 (!) саджанців і розвивалася повільно, але наполегливо. Крок за кроком, шляхом спроб та помилок. Спочатку грядки оброблялися вручну, з часом були освоєні та запроваджені новітні технології з використанням техніки. Гості фестивалю із зацікавленістю розглядали трактор для створення грядок під плівку і міні-поле, яке наочно демонструвало технологію посадки та крапельного зрошення рослин. Хлопці докладно відповідали на усі питання і розповідали про етапи та нюанси технології. Не приховували, що усі знання по зернинам знаходять в Інтернеті, а також вивчають досвід інших українських підприємців, які обрали своїм заняттям вирощування полуниці. Цікаво, що готових розробок техніки у вільному доступі немає, тому конструкція за допомогою місцевих умільців була розроблена і зроблена власноруч!

Отже, справа життя цих роботящих людей лягла в основу сільського фестивалю. І тут фантазії його реалізації теж не було меж. Це і демонстрація техніки, системи зрошування та, власне, самої грядки з полуницею, і продаж саджанців рослин безпосередньо з господарств, і консультації та відповіді на усі-усі питання з технології вирощування рослин. А скільки було смаколиків з полуницею! І тістечка, і торти, і пироги, і млинці, і полуничний компот… від різноманіття розбігалися очі. Кожен бажаючий міг продегустувати сорт полуниці, а потім придбати його. На імпровізованій сцені проходила тематична полунична розважально-ігрова програма. Майданчик фестивалю був прикрашений у відповідних червоно-зелених кольорах, а господарів свята легко було впізнати за стильними симпатичними футболками "Я люблю полуницю". Ось, виявляється, як різноманітно можна представити полуницю.

Дякуємо щедрій миронівській землі, яка з вдячністю відгукується на шанобливе ставлення людей до себе, на якій приємно і працювати, і відпочивати. У повітрі розливався аромат полуниці, й відчувався дух свята, радості та приязні. Літо варто любити, як мінімум, за полуницю.