"Люди людей їли: народять дитинку і з’їдять; вбивали дітей, родичів".
(Конько Катерина Федорівна, 1924 р.н., с. Табурище)
(Конько Катерина Федорівна, 1924 р.н., с. Табурище)
"Харчувалися під час голодомору бур’янами. Бачив як на кладовище відвозили ще живих людей, які не могли вже ходити".
(Конько Іван Федорович, 1926 р.н., с. Табурище)
(Конько Іван Федорович, 1926 р.н., с. Табурище)
"Пам’ятаю, як у лісі біля міста знайшли з’їдену сусідку".
(Марченко Любов Панасівна, 1925 р.н., м. Новогеоргіївськ)
(Марченко Любов Панасівна, 1925 р.н., м. Новогеоргіївськ)
"Сусіди закрили трьох дітей у скрині і вони там померли від голоду. Перед тим дітки відкусили один в одного носики, вушка, погризли пальці".
(Муха Ганна Іллівна, 1921 р.н., с. Крилів)
(Муха Ганна Іллівна, 1921 р.н., с. Крилів)
"Було трудно, плакали, одна сестра казала, що я сьогодні умру, а мама завтра вмре, ноги були пухлі, текла вода з ніг, на другий день приїхав віз і повкидали їх, як собачат, відвезли за село й повикидали, як сміття, а я бігла за возом і плакала, а мене били батогом".
(Гайдук Любов Несторівна, 1925 р.н., с. Ревівка)
(Гайдук Любов Несторівна, 1925 р.н., с. Ревівка)
"Стріляли ґав, ловили ховрахів, горобців, котів, собак. Навпроти нас жила жінка, так вона збожеволіла і зарубала двох своїх діток – з’їла. Старші Федя і Маруся побачивши це, втекли, жили в степу - вижили".
(Полякова Марта Онисимівна, 1908 р.н., м Новогеоргіївськ)
(Полякова Марта Онисимівна, 1908 р.н., м Новогеоргіївськ)
"Пригадую, багато людей повмирало вже влітку 33-го року, коли було зібрано врожай, і видано аванс. Зголоднілі люди наїлися досхочу гарячого хліба, а потім і повмирали, багато людей, ой як багато!!!"
(Доненко Ольга Мартинівна, 1916 р.н., с. Павлівка)
(Доненко Ольга Мартинівна, 1916 р.н., с. Павлівка)
"Йду якось з рибаловлі, ловив піскариків на Тясмині,- назустріч мені якась жінка незнайома, огрядна така, дебела молодиця, каже: "Ой, який хлопчик гарненький, а йди-но, дам тобі хліба, хочеш хліба, йди, не бійся". І все ближче, ближче до мене підходить, і в руці якийсь клуночок. Я й чкурнув у хмиз, вудочку кинув (рибу, щоправда, залишив). Потім виявилось, що вона з Кременчука, там ціла банда була, людожери. Сусідську дівчинку, Орленко прізвище, викрали й вбили, а потім..."
(Чубов Антон Пилипович, 1922 р.н., м. Новогеоргіївськ)
(Чубов Антон Пилипович, 1922 р.н., м. Новогеоргіївськ)
Не менш моторошно виглядають слова з вірша Дмитра Павличка "Панахида за померлими з голоду":
Мамо, мамо, я скоро помру,
Не рятуйте мене, не треба.
Не ріжте ні брата мого, ні сестру,
Бо не впустить нас бозя до неба.
Не рятуйте мене, не треба.
Не ріжте ні брата мого, ні сестру,
Бо не впустить нас бозя до неба.
У 2015 році Божий промисел звів дві важливі дати в один день — День пам’яті жертв Голодоморів і початок Різдвяного посту. Тому, запаливши свічку, ми всі маємо разом прочитати молитву:
"Пом’яни, Господи, всіх жертв голодоморів, репресій і воєн, усіх, що полягли за волю України, за ім’я Господнє, замучених і убієнних од віку і всіх, за кого нема кому помолитися. Прости їм усі гріхи їх вільні й невільні, даруй їм Царство Твоє Небесне і причастя вічних Твоїх благ і сотвори їм вічную пам’ять".
Сергій Гайдук,
Голова громадської організації "Спадкоємці Крилівщини і Новогеоргіївщини"
