Олександр народився у 1956 році в Луганській області, постійно проживав у місті Антрациті. 2014 року разом з сім’єю переїхав з тимчасово окупованої території до міста Світловодська. 28 серпня цього ж року добровольцем пішов служити до Української армії. Довго перебував у 169-му навчальному центрі в Житомирі, в зону бойових дій під місто Дебальцеве Донецької області потрапив за 10 днів до загибелі...
Прощання з героєм неоголошеної війни відбулося 29 липня на Центральній площі міста. З Кіровограда до Світловодська прибув військовий оркестр та почесний караул третього окремого полку спецпризначення на чолі з майором Олегом Семенчуком.
Теплі слова на адресу загиблого, співчуття рідним покійного висловили секретар міської ради Зінаїда Климчук та голова районної державної адміністрації Сергій Твердовський.
Поминальну панахиду за загиблим відслужив ієрей Свято-Покровського кафедрального собору Артур Холоденко.
Поховали Олександра Лимаря на міському кладовищі.
Всі витрати на поховання захисника Вітчизни взяла на себе міська влада.
Висловлюємо співчуття рідним загиблого. Втрата — непоправна.
Світловодськ попрощався з Олександром Лимарем
В зоні неоголошеної війни на сході України 31 січня 2015 року (!) загинув мешканець Світловодська Олександр Лимарь, молодший сержант, механік-водій танку. Майже через півроку, 24 липня Світловодсько-Онуфріївський військовий комісар Микола Гринченко вручив дружині Вірі "похоронку" на чоловіка, після двох експертиз ДНК.
Автор: Тетяна Дроздова
Фото: Богдан Дроздов
Відео: Богдан Дроздов
Пишемо історію Світловодщини понад 20 роківЯкісна журналістика у відкритому доступі існує завдяки читачам.
Підтримайте інтернет-видання «Світловодськ».
Підтримати
Підтримайте інтернет-видання «Світловодськ».
