Тоді, в 1962 році, під виробничий корпус було переплановано і відповідним чином обладнано будівлю спорудженого ресторану. Але таке сусідство викликало занепокоєння мешканців житлового кварталу, які боялися шуму, викидів диму і т. п. Тому влітку 1962-го нас — мешканців прилеглих будинків — запросили до кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка на зустріч із директором заводу Анатолієм Михайловичем Тузовським. Так відбулося моє перше знайомство з директором ЗЧМ.



Перше враження про нього було таким: молодий, енергійний зі змістовною, а головне, переконливою мовою. Він доступно і чітко пояснив сутність виробництва, властивості використовуваних матеріалів і речовин та окреслив коло заходів, вжитих для безпеки і самих працюючих, і навколишнього середовища. Безумовно, ця зустріч частково розсіяла занепокоєння городян. До речі, багато мешканців цих будинків стали згодом працівниками заводу.



Отримати роботу на підприємстві стало бажанням багатьох. У книзі А.М. Тузовського "Творці чистих металів" про це йдеться. Моє бажання потрапити на завод виповнилося в 1967 році. Я був прийнятий у відділ головного механіка (ОГМ) інженером-конструктором. До вступу на завод у мене вже був і життєвий, і виробничий досвід: тривала служба в Радянській Армії, навчання в автодорожньому технікумі, інституті, робота в Новогеоргіївській автотранспортної конторі (нині Світловодське АТП). Працюючи в АТК, одночасно готував водіїв транспортних засобів у спортивно-технічному клубі Світловодського МК ДОСААФ. Усе це визначило характер моєї подальшої роботи — незабаром я був призначений начальником бюро котлонагляду заводу і переведений в організований тоді ж відділ техніки безпеки (ВТБ), керівником якого став Владлен Степанович Ахтирський.



В основу роботи відділу був закладений принцип профілактики, попереджень нещасних випадків. На заводі був розроблений метод "Працювати без травм і аварій", який зобов'язував всіх інженерно-технічних працівників – інженерів, майстрів, начальників цехів і самого директора проводити регулярно перевірку стану техніки безпеки, пожежної безпеки, санітарний стан корпусів і території заводу, робочих місць. Допуск до роботи проводився після проходження навчання, складання іспиту та проходження стажування на робочому місці під безпосереднім наглядом наставника. І багаторічна робота заводу підтвердила ефективність системи організації умов безпечної праці.



ЗЧМ був єдиним світловодським заводом Міністерства кольорової металургії СРСР, який завжди мав призові місця в соціалістичному змаганні. Нагадаю, що, підприємства, які мають травми на виробництві, автоматично знімалися зі змагання. Саме за перемоги в соціалістичному змаганні підприємств напівпровідникової металургії заводу і було присвоєно ім'я 50-річчя СРСР.

Яків Фісун,
голова організації ветеранів ВВВ, учасників бойових дій та інвалідів війни ЗЧМ.