Колектив Народного самодіяльного ансамблю танцю "Вогник": "Разом ми зможемо все!"
Чим можна іще допомогти, що ще зробити для цих хлопців, які захищають нас і нашу країну на цій неоголошеній війні, яка увірвалася в життя кожного з нас? Такі думки не покидали учасників народного самодіяльного ансамблю танцю "Вогник" міського Палацу культури (керівник Олена Макогон) та жіночого вокального ансамблю "Сударушка" районного Будинку культури (керівник Надія Татарнікова) на протязі всієї подорожі на підтримку поранених воїнів АТО, яка відбулася 23-25 серпня.
Байдужим не залишився ніхто. Прийшло розуміння того, що кожен з нас може зробити свій вклад у захист Батьківщини. Було хвилювання, чи потрібно це людям, які завтра зустрінуться зі смертельною небезпекою, ми намагалися відганяти від себе думки про те, що, можливо, для когось цей концерт останній…
Перша зустріч відбулася у Кіровоградському військовому шпиталі, де лікуються бійці, поранені у зоні АТО та ветерани-авганці і ветерани Великої вітчизняної війни. Сказати, що концерт відбувся у теплій атмосфері — це не сказати нічого. Ветерани виходили на сцену і дякували за виступ, довго не відпускали творчий колектив. Лікарі та медсестри казали, що такого душевного концерту у них ще не було. А ми відчували, що більш вдячного глядача не бачили, що це їм дійсно потрібно.
З дозволу керівництва шпиталю нам вдалося відвідати палати з пораненими бійцями та передати особисто пакети з продуктами та засобами особистої гігієни і, що особливо для них цінне — дитячі малюнки і віршовані листи. Вони раділи подарункам, а ми розуміли, що це капля в морі з того, що їм потрібно.
В цей же день ввечері у Миколаєві відбувся ще один концерт для 79-ої десантної бригади, який проходив на навчальному полігоні для батальйону новобранців, серед яких були хлопці з Кіровоградської області. Під час концерту, коли "Сударушка" виконувала пісню "Зеленеє жито" на плац вийшов хлопець Микола Воронін з Олександрівки і сказав, що ця пісня наштовхнула його на спогади про те, як вони з товаришами ховалися під час обстрілу у пшеничному полі. Юнак заспівав акапельно українську пісню. У тихому залі лунала пісня в пам’ять про друзів, які вже ніколи не побачать ні пшеничного поля, ні яскравого сонця, ні посмішки коханої… Він співав, а його товариші стояли обійнявшись і плакали. Не стримували сліз і всі присутні…
Разом з нами підтримати бійців приїхала молода поетеса з Києва Анастасія Дмитрук. Дівчина читала свої твори і кожне її слово обпікало наші серця.
Після такого концерту розумієш наскільки важлива моральна підтримка і наша небайдужість для хлопців, які ще вчора займались звичними для себе справами, планували майбутнє, а сьогодні рятують нашу країну, ціною власного життя намагаються зберегти мир та спокій в Україні.
Третя зустріч відбулася на території санаторію прикордонних військ воїнів АТО, які проходять реабілітацію в Одесі. Коли дивишся в очі цим хлопцям розумієш, що такі концерти дуже потрібні, бо підіймають бойовий дух воїнів. Як вони самі кажуть:
Важко підібрати слова, щоб висловити вдячність нашим солдатам, важко стримувати емоції, дивлячись на них. Ці концерти відрізняються від усіх інших, на яких нам доводилось виступати. Хочеться, щоб вони повернулись живі і здорові, щоб їх дочекались їхні мами, жінки і діти, а нам - не бути байдужими, об’єднати зусилля для допомоги захисникам Вітчизни. І таких людей у нас багато. Завдяки їм була зібрана гуманітарна допомога від жителів Світловодська, яку ми доправили до Кіровограда, Миколаєва та Одеси.
Щиро дякуємо всім, хто відгукнувся, а це: Дзюник Олександр Володимирович, який допоміг пральними порошками, милом, постільною білизною, рушниками, туалетним папером та шкарпетками; Любарські Олександр Миколайович та Людмила Миколаївна, Брагинський Лев Володимирович, які допомогли в придбанні перев’язочних матеріалів та засобів першої медичної допомоги; свіжоспечений хліб і печиво надав Калашник Анатолій Миколайович; цукерки, каву та чай — Лозовий Василь Олександрович; Солодова Лариса Вікторівна допомогла хлібом та сухарями. Від багатьох небайдужих людей Світловодська було передано воїнам макарони, консерви, чай, каву, цигарки, олію та консервацію. Засоби особистої гігієни, білизну та солодощі зібрали вчителі школи №2, продавець магазину "Рось" Давиденко Олена Василівна, колектив міського Палацу культури та учасники колективів "Вогник", "Явір", "Голубка", "Сударушка".
Ця поїздка відбулася тільки завдяки фінансовій підприємці підприємців нашого міста. Дякуємо цим людям: Юрію Скічко — товариство "Гермес-трейдінг"; Кривченко Наталії — магазин "Глобус", кафе "Отдых"; Клокар Надії Іванівні — начальнику управління культури і туризму м.Світловодська; Сергійчику Володимиру Васильовичу - ТОВ "Компласт"; Добровольській Інні — кафе "Добре"; Ковчак Інзі — "Сервіс - центр"; Проході Вікторії Вікторівні — ТОВ торгово-промислова фірма "Профі"; Крижанівській Вікторії Миколаївні — магазин "Асоль"; Шумському Віктору Михайловичу — ТОВ "Світ"; Михайлик О.М.; колективу ансамблю "Вогник".
За допомогу у вирішенні організаційних питань дякуємо директору міського Палацу культури Ляшенко Ларисі Олександрівні, а також Любарським Олександру Миколайовичу та Людмилі Миколаївні.
Командування військовими частинами вручило нашому ансамблю грамоту за підтримку бойового духу бійців та висловило побажання, щоб частіше відбувались такі патріотичні концерти. Якщо наша розповідь не залишила вас байдужими, творчий колектив за умови надання спонсорської допомоги готовий і надалі підтримувати наших солдат. Тепер ми по-іншому сприймаємо слова: "в єдності сила". Разом ми зможемо все!
Перша зустріч відбулася у Кіровоградському військовому шпиталі, де лікуються бійці, поранені у зоні АТО та ветерани-авганці і ветерани Великої вітчизняної війни. Сказати, що концерт відбувся у теплій атмосфері — це не сказати нічого. Ветерани виходили на сцену і дякували за виступ, довго не відпускали творчий колектив. Лікарі та медсестри казали, що такого душевного концерту у них ще не було. А ми відчували, що більш вдячного глядача не бачили, що це їм дійсно потрібно.
З дозволу керівництва шпиталю нам вдалося відвідати палати з пораненими бійцями та передати особисто пакети з продуктами та засобами особистої гігієни і, що особливо для них цінне — дитячі малюнки і віршовані листи. Вони раділи подарункам, а ми розуміли, що це капля в морі з того, що їм потрібно.
В цей же день ввечері у Миколаєві відбувся ще один концерт для 79-ої десантної бригади, який проходив на навчальному полігоні для батальйону новобранців, серед яких були хлопці з Кіровоградської області. Під час концерту, коли "Сударушка" виконувала пісню "Зеленеє жито" на плац вийшов хлопець Микола Воронін з Олександрівки і сказав, що ця пісня наштовхнула його на спогади про те, як вони з товаришами ховалися під час обстрілу у пшеничному полі. Юнак заспівав акапельно українську пісню. У тихому залі лунала пісня в пам’ять про друзів, які вже ніколи не побачать ні пшеничного поля, ні яскравого сонця, ні посмішки коханої… Він співав, а його товариші стояли обійнявшись і плакали. Не стримували сліз і всі присутні…
Разом з нами підтримати бійців приїхала молода поетеса з Києва Анастасія Дмитрук. Дівчина читала свої твори і кожне її слово обпікало наші серця.
"Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери…"
Після такого концерту розумієш наскільки важлива моральна підтримка і наша небайдужість для хлопців, які ще вчора займались звичними для себе справами, планували майбутнє, а сьогодні рятують нашу країну, ціною власного життя намагаються зберегти мир та спокій в Україні.
Третя зустріч відбулася на території санаторію прикордонних військ воїнів АТО, які проходять реабілітацію в Одесі. Коли дивишся в очі цим хлопцям розумієш, що такі концерти дуже потрібні, бо підіймають бойовий дух воїнів. Як вони самі кажуть:
"Це поновлює сили та відвертає страх".
Важко підібрати слова, щоб висловити вдячність нашим солдатам, важко стримувати емоції, дивлячись на них. Ці концерти відрізняються від усіх інших, на яких нам доводилось виступати. Хочеться, щоб вони повернулись живі і здорові, щоб їх дочекались їхні мами, жінки і діти, а нам - не бути байдужими, об’єднати зусилля для допомоги захисникам Вітчизни. І таких людей у нас багато. Завдяки їм була зібрана гуманітарна допомога від жителів Світловодська, яку ми доправили до Кіровограда, Миколаєва та Одеси.
Щиро дякуємо всім, хто відгукнувся, а це: Дзюник Олександр Володимирович, який допоміг пральними порошками, милом, постільною білизною, рушниками, туалетним папером та шкарпетками; Любарські Олександр Миколайович та Людмила Миколаївна, Брагинський Лев Володимирович, які допомогли в придбанні перев’язочних матеріалів та засобів першої медичної допомоги; свіжоспечений хліб і печиво надав Калашник Анатолій Миколайович; цукерки, каву та чай — Лозовий Василь Олександрович; Солодова Лариса Вікторівна допомогла хлібом та сухарями. Від багатьох небайдужих людей Світловодська було передано воїнам макарони, консерви, чай, каву, цигарки, олію та консервацію. Засоби особистої гігієни, білизну та солодощі зібрали вчителі школи №2, продавець магазину "Рось" Давиденко Олена Василівна, колектив міського Палацу культури та учасники колективів "Вогник", "Явір", "Голубка", "Сударушка".
Ця поїздка відбулася тільки завдяки фінансовій підприємці підприємців нашого міста. Дякуємо цим людям: Юрію Скічко — товариство "Гермес-трейдінг"; Кривченко Наталії — магазин "Глобус", кафе "Отдых"; Клокар Надії Іванівні — начальнику управління культури і туризму м.Світловодська; Сергійчику Володимиру Васильовичу - ТОВ "Компласт"; Добровольській Інні — кафе "Добре"; Ковчак Інзі — "Сервіс - центр"; Проході Вікторії Вікторівні — ТОВ торгово-промислова фірма "Профі"; Крижанівській Вікторії Миколаївні — магазин "Асоль"; Шумському Віктору Михайловичу — ТОВ "Світ"; Михайлик О.М.; колективу ансамблю "Вогник".
За допомогу у вирішенні організаційних питань дякуємо директору міського Палацу культури Ляшенко Ларисі Олександрівні, а також Любарським Олександру Миколайовичу та Людмилі Миколаївні.
Командування військовими частинами вручило нашому ансамблю грамоту за підтримку бойового духу бійців та висловило побажання, щоб частіше відбувались такі патріотичні концерти. Якщо наша розповідь не залишила вас байдужими, творчий колектив за умови надання спонсорської допомоги готовий і надалі підтримувати наших солдат. Тепер ми по-іншому сприймаємо слова: "в єдності сила". Разом ми зможемо все!
Олена Макогон
Фото: надане автором