Автору гімну Світловодська Миколі Донцю виповнилося 90 років
22 травня привітання з нагоди 90-річного ювілею приймав наш шанований земляк, відомий Світловодський композитор, автор гімну Світловодська Микола Донець.
^ Реклама ^Привітати ювіляра із поважною датою прийшли і його колеги — викладачі Світловодської дитячої музичної школи, яку Микола Єрофійович очолював впродовж 22 років, і начальник управління культури та туризму Надія Клокар. Вітаючи іменинника з його 90-річчям від імені міського голови Юрія Котенка, Світловодської міської ради та її виконавчого комітету, Надія Іванівна підкреслила той великий внесок, який був зроблений Миколою Єрофійовичем для становлення та розвитку музичної школи:
Зі словами вітання, від імені колективу музичної школи, до ювіляра звернулася її директор Тетяна Рудь:
Дійсно, все своє життя Микола Донець ніс людям добро — своєю творчістю, своїми піснями, своєю працею, своєю щирою світлою посмішкою і лагідним словом. А ще — своїм невичерпним оптимізмом і любов’ю до життя і людей. І все це — не зважаючи на ті нелегкі випробування, які йому, як фронтовику, як учаснику бойових дій, ветерану Великої Вітчизняної війни довелося пережити.
За роки служби в лавах збройних сил СРСР з 1943 по 1947 роки на долю ветерана випало багато складних випробувань, які він гідно витримав. За проявлену мужність та героїзм Микола Донець нагороджений орденом "Червона зірка" та "За відвагу", має 15 медалей, в тому числі "За взяття Берліну". Але світловодці більше знають Миколу Єрофійовича як музиканта і композитора, автора міського гімну та кількох десятків музичних творів, які лунали у виконанні не лише місцевих артистів, але й вокальних колективів Кіровоградської, Черкаської, Київської філармоній.
Тож, напевно, найкращим подарунком для ювіляра в день народження було почути власні твори, які пролунали у виконанні викладачів музичної школи. Це музичні композиції "Закохалася" та "На зорі мене, мамо, збуди". Почувши такий прекрасний подарунок, Микола Єрофійович так розчулився, що навіть просльозився. А потім зізнався в інтерв’ю нашій газеті, що останній раз так плакав 9 травня 1945 року, коли разом із мільйонами радянських бійців святкував Велику Перемогу:
Отож, від душі іменинник дякував усім, хто не забув про його ювілей та прийшов привітати зі святом. А ще дякував своїй коханій дружині Ользі Федорівні — незмінній супутниці життя та чарівній музі, що надихала його на написання найкращих творів. Сподіваємось, Микола Єрофійович ще порадує світловодців своєю творчістю. Тож, бажаємо імениннику та чудовій родині здоров’я і довгих років життя, а сліз — лише від радісних подій.
"Ви стояли у витоків розвитку дитячої музичної школи. Саме Ви дали їй такий класичний напрям. Ваша вимогливість, Ваш професіоналізм стали запорукою того, що школа і сьогодні є однією з найкращих шкіл області, що наші діти перемагають на всіх обласних, Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах. Ми завжди Вас пам’ятаємо, любимо, поважаємо і завжди раді бачити Вас у нашій рідній школі!"
Зі словами вітання, від імені колективу музичної школи, до ювіляра звернулася її директор Тетяна Рудь:
"Ми дуже раді, що працювали з Вами. Ви дали такий чудовий старт школі, такі прекрасні професійні традиції, які ми продовжуємо. І я назавжди запам’ятала ваше життєве кредо: "Робити людям лише добро!"
Дійсно, все своє життя Микола Донець ніс людям добро — своєю творчістю, своїми піснями, своєю працею, своєю щирою світлою посмішкою і лагідним словом. А ще — своїм невичерпним оптимізмом і любов’ю до життя і людей. І все це — не зважаючи на ті нелегкі випробування, які йому, як фронтовику, як учаснику бойових дій, ветерану Великої Вітчизняної війни довелося пережити.
"Перший мій бій відбувся в Білорусії. Це була всім відома операція "Багратіон", якою керував Жуков, — згадує Микола Донець. — Головною складністю цієї операції були білоруські Пінські болота, по яких неможливо було пересуватися. Що робили солдати, щоб пройти? Різали сосни, клали одну повз другу, скобами скріплювали і по такій "дорозі" могли йти і танки, і коні з пушками. А німці ніколи не думали, що радянські війська пройдуть крізь болота. І раптом саме тут — головний удар! Німці не могли повірити, що так Жуков зумів обхитрити їх генеральний штаб."
За роки служби в лавах збройних сил СРСР з 1943 по 1947 роки на долю ветерана випало багато складних випробувань, які він гідно витримав. За проявлену мужність та героїзм Микола Донець нагороджений орденом "Червона зірка" та "За відвагу", має 15 медалей, в тому числі "За взяття Берліну". Але світловодці більше знають Миколу Єрофійовича як музиканта і композитора, автора міського гімну та кількох десятків музичних творів, які лунали у виконанні не лише місцевих артистів, але й вокальних колективів Кіровоградської, Черкаської, Київської філармоній.
Тож, напевно, найкращим подарунком для ювіляра в день народження було почути власні твори, які пролунали у виконанні викладачів музичної школи. Це музичні композиції "Закохалася" та "На зорі мене, мамо, збуди". Почувши такий прекрасний подарунок, Микола Єрофійович так розчулився, що навіть просльозився. А потім зізнався в інтерв’ю нашій газеті, що останній раз так плакав 9 травня 1945 року, коли разом із мільйонами радянських бійців святкував Велику Перемогу:
"Цей день, цей час я буду згадувати все життя!"
Отож, від душі іменинник дякував усім, хто не забув про його ювілей та прийшов привітати зі святом. А ще дякував своїй коханій дружині Ользі Федорівні — незмінній супутниці життя та чарівній музі, що надихала його на написання найкращих творів. Сподіваємось, Микола Єрофійович ще порадує світловодців своєю творчістю. Тож, бажаємо імениннику та чудовій родині здоров’я і довгих років життя, а сліз — лише від радісних подій.
