Збір коштів на лікування Наталії Рабаєвої

Коштують вони так само дорого, тому за допомогою вона звернулася до своїх синів Рабаєва Максима та Рабаєва Тімала. Це мої друзі, котрим я пообіцяв допомогти всім чим зможу. Допоможіть і ви! Не залишайтеся байдужими!
^ Реклама ^
Максим Рабаєв:
Моя мама і брат єдині для мене рідні душі, я їх дуже люблю і готовий піти на все, щоб їм було добре. Мама мене ніколи не покидала і завжди підтримувала мене у моїх початках. Спершу в школі, потім, коли почав займатись спортом, вона завжди була поряд, але останнім часом, щось змінилось. Вона тяжко працює в Києві, щоб зростити двох синів, та надати допомогу собі. Знаючи як вона працює, я просто не можу сидіти на місці і нічого не робити, я не звик сидіти на місці, я постійно щось роблю, чимось зайнятий. Я багато не знав про проблеми своєї мами, адже вона мені про них не розповідала, бо любить мене так само як і я її, не хотіла мене, зовсім юного, засмучувати, але врешті решт вона мені зізналася. Почувши про її негаразди і про її положення, я дав обіцянку собі і їй, що я зроблю все, щоб моя мама була жива і здорова. Оцінивши свої шанси, я зрозумів, що без сторонньої допомоги мені не обійтись, тому прошу допомоги у вас, у звичайних людей, котрі, можливо, і не знають ні мене ні мою маму ні мого молодшого брата, але все ж таки, кому не важко, допоможіть, не будьте байдужими до інших!
Моя мама і брат єдині для мене рідні душі, я їх дуже люблю і готовий піти на все, щоб їм було добре. Мама мене ніколи не покидала і завжди підтримувала мене у моїх початках. Спершу в школі, потім, коли почав займатись спортом, вона завжди була поряд, але останнім часом, щось змінилось. Вона тяжко працює в Києві, щоб зростити двох синів, та надати допомогу собі. Знаючи як вона працює, я просто не можу сидіти на місці і нічого не робити, я не звик сидіти на місці, я постійно щось роблю, чимось зайнятий. Я багато не знав про проблеми своєї мами, адже вона мені про них не розповідала, бо любить мене так само як і я її, не хотіла мене, зовсім юного, засмучувати, але врешті решт вона мені зізналася. Почувши про її негаразди і про її положення, я дав обіцянку собі і їй, що я зроблю все, щоб моя мама була жива і здорова. Оцінивши свої шанси, я зрозумів, що без сторонньої допомоги мені не обійтись, тому прошу допомоги у вас, у звичайних людей, котрі, можливо, і не знають ні мене ні мою маму ні мого молодшого брата, але все ж таки, кому не важко, допоможіть, не будьте байдужими до інших!
Автор: Руслан Шрубенко