10 грудня у кабінеті міського голови пройшло чергове засідання виконавчого комітету Світловодської міської ради. На ньому було розглянуто близько 30 питань порядку денного.
З числа інших варто виділити обговорення питання про затвердження платних послуг з відвідування басейну МСК ім. А.Тузовського. Управління молоді та спорту винесло на розгляд виконкому перелік цін, з яким ви можете ознайомитися на цій сторінці. Членами виконавчого комітету проект погоджено та рекомендовано розпочати процедуру впровадження його в дію згідно існуючого порядку.

З виборами Президента України культурне життя нашого міста значно пожвавішало! 8 грудня 2009 року на бульварному узвозі знову відбувся збірний концерт. Ходили чутки, що приїде Таісія Повалій, тож народу різного за віком зібралося чимало. «Мега-зірка» Світловодськ, очевидно, проігнорувала і нас розважали гурт «Алібі», Женя Фокін, Діля з гурту «НеДіля».

Диявол, як відомо, криється у деталях. Або, якщо говорити про зуби, у зубних щілинах. Проте, варто не забувати, що з дрібниць, на які ми майже не звертаємо уваги, і розпочинається карієс, пародонтоз, запах із рота (перелік можна продовжити). Саме про них (дрібниці) ми й поговорили з завідуючим стоматологічним відділення Світловодської ЦРЛ Олександром Ільченком.

Світловодський художник Анатолій Сіромаха каже, що береться до роботи, коли відчуває, що рука з пензлем перестає йому... належати.
Скільки пан Сіромаха себе пам’ятає, стільки малює картини. Та в останній час своє малярство назвати хоббі чи бодай захопленням у нього якось не повертається язик, бо ось уже рік, як він повністю „перейшов” на ікони. Всі його десять робіт, що він встиг намалювати, цими днями експонуються у міському краєзнавчому музеї... Провідними своїми наставниками та вчителями в цій справі митець вважає таких іконописців минулого, як Андрій Рубльов, Данило Чорний та Феофан Грек. Він малює копії як з їхніх творінь, так і щось своє. Особливо він пишається своєю іконою „Зворушення” („Умілєніє”), де Немовля-Ісус тулиться щічкою до своєї Матері. Тут, наголошує художник, йому нарешті вдалося передати через фарбу зображення металу і патини або, так званої, благородної іржі.

Святковий концерт з нагоди 50-річчя пуску першого гідроагрегата Кременчуцької ГЕС в міському Палаці культури.

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Введення в експлуатацію Кременчуцької гідроелектростанції стало великою віхою в реалізації комплексної програми по енергетичному та водогосподарському освоєн-ню р. Дніпро. Кременчуцька ГЕС бере участь у покритті пікових навантажень і являється аварійним резервом потужності енергетичної системи України.
Протягом усіх років трудової діяльності колектив Кременчуцької ГЕС забезпечував виконання основного завдання енергетика – виробництво електричної енергії. Одночасно з виконанням завдання по безперебійному постачанню споживачів електроенергією проводиться значна робота по реконструкції обладнання гідроелектростанції. Високий професійний рівень, пошуки нових технологій, самовідданість в праці – це визначальні риси нашого колективу.

Головний інженер Кременчуцької ГЕС Віктор Іванович Василенко — один з керівників, який виріс, як спеціаліст, відбувся, як особистість, тут, у рідному колективі. Свою трудову діяльність на ГЕС він розпочав у 1990 році. Працював електромонтером головного щита управління, начальником зміни електроцеху, начальником виробничо-технічного відділу. У 2008 році був призначений головним інженером. На його долю випала дуже відповідальна робота — модернізація та реконструкція Кременчуцької ГЕС — проект, розрахований на десятиліття. Напередодні свята — 50-річчя з дня пуску першого гідроагрегата — ми побували на підприємстві, зустрілися з працівниками і вислухали змістовну розповідь головного інженера про перспективи розвитку гідроелектростанції.

В 50-их роках минулого століття в колишньому СРСР, розгорнулись величезні будівельні проекти щодо спорудження гідроелектростанцій. Найпотужнішим будівництвом на Дніпрі стала наша Кременчуцька ГЕС.
Будівництво розпочалося у 1954 році і передбачало спорудження земляної дамби, будівлі самої ГЕС, судноплавного шлюзу та закріплення правого берега Дніпра на Табурищанському мисі протягом 4 кілометрів з боку верхнього б'єфу. Пуск першого гідроагрегата планувався на 1960 рік. Але героїзм 12-ти тисячного колективу будівельників, який очолювали видатні спеціалісти: Новиков І.Т., Строков Г.І., Сапір І.Л., Сірий З.Л., Гончаров, Бабушкін, Арістаров М.В. та інші і злагоджена робота проектної організації Укргідропроект, ДІІТ, а також колективу дирекції ГЕС на чолі з Кузьміним І.М. дозволили цю важливу дату наблизити до дня Конституції СРСР, а саме 5 грудня 1959 року.

Тема встановлення світловодцями у квартирах багатоповерхівок індивідуального опалення піднімалася в ЗМІ неодноразово. Цього разу тему запропонували обговорити члени Громадської ради та її голова Володимир Павлов.
У листі до редакції члени Громадської ради виступають виключно за збереження централізованого опалення та закликають світловодців не розбалансовувати системи теплопостачання. Вони також цитують міністра ЖКГ України, який сказав: "Міністерство дотримується позиції щодо необхідності збереження централізованого опалення і тому, не заперечуючи проти індивідуального опалення, ми вважаємо, що воно повинно застосовуватися там, де це дійсно необхідно з технічного боку". Це – державна політика із забезпечення населення теплом, вважають у Громадській раді.