Що таке соціальна програма? І що таке соціальний проект? Яка між ними відмінність і що між ними спільного?... Два дні – понеділок, вівторок – у Центральній міській бібліотеці представники громадських організацій міста (Громадська рада, „Добрада” Інформаційний центр громадської освіти та інші) намагалися розібратися і дати вичерпну відповідь на ці та багато інших питань, пов’язаних із соціальною сферою та соціумом, тобто, з народом. А допомагали їм у цьому кіровоградці – фахівці Інституту соціокультурного менеджменту, за підтримки Фонду „Євразія”, Лев Абрамов та Андрій Флоренко, які, завдяки гідній організаційній підготовці директора ЦМБС Єлизавети Ялової та її заступниці Тетяні Ґоловачьової, провели семінар-тренінґ, що так і називався – „Аналіз соціальних проектів”...

Щойно в актовій залі СП ТОВ „Світловодськпобут” відбулася виїзна (кущова) нарада представників комунальних підприємств області. Провів її начальник Управління архітектури, містобудування та ЖКГ Кіровоградської ОДА Олександр Романюк.
Як зазначив на початку зустрічі головний комунальник області, подібні виїзні наради, на відміну, скажімо, від зборів у його кіровоградському кабінеті, дозволяють вивчати ситуацію на місцях. І це суттєво. До того ж, сказав він, світловодське теплопостачальне підприємство є, певною мірою, прикладом для наслідування більшості КП області... На цьому Романюк полишив схвальні реляції і на майже сорок хвилин занурився у доповідь, доповнюючи її фактами та цифрами, більшість з яких будуть малоцікавими для не фахівців. Можна лише сказати, що наша область за темпами розвитку ЖКГ та підготовки до осіннє-зимового періоду „задніх не пасе”, але й далеко не правофлангова – десь посередині, ближче до низу...

Те, що побудинкові тарифі на квартплату, введені на початку цього року на виконання Постанови Кабміну №560, далеко не досконалі, не зайвий раз довели мешканці чотирьох будинків на Лєніна, 29 і 31 та на Приморській, 30 і 32 (район універмагу „Центральний”), які минулої п’ятниці зібрались на сходку. Зібрались не просто відвести душу криком, а розібратись з тим, як вони вважають кепським станом речей, у якому опинились. Для цього були запрошені Євген Кармаліта, начальник ЖЕКу №2, якому підпорядковані ці будинки та Володимир Семенов, начальник УЖКГ, а також голова Громадської ради міста Володимир Павлов. Два останніх прийшли особисто, а замість Кармаліти силу народного гніву довелося відчути головному інженерові цієї контори... Основною причиною зборів стала занадто велика, як вважають жильці, „нарізка” прибудинкових площ, що істотно впливає на квартплату – від 80 копійок за квадратний метр.

Осінь. І хоча попереду ще коротеньке, так зване, бабине літо, все ж курортний сезон іде на спад. До рідної домівки повертаються відпочивальники – хто з Криму, хто з Туреччини, хто з Єгипту, а хто із більш екзотичних місць. І чимало з них, щойно розібрав з дороги валізи, поспішають до...шкірвендиспасеру – у кого якийсь докучливий свербіж по тілу, у кого – між пальцями на ногах, а у кого – між ніг... Хоча, зазначає Наталя Біляєва, лікар дерматовенеролог І категорії світловодської Центральної районної лікарні, такі випадки, завше виняток, але з кожним роком, по мірі зростання туристично-курортних потоків нашого народонаселення, подібні випадки стають дедалі частішими. От нещодавно, говорить лікар, до неї завітала група городян з однаковою пошестю – тіла їхні від чого сверблять. Напасть ця причепилася до них під час перебування у країні, яка, начебто, облаштована для відпочинку „від і до” – Єгипті. Як виявилось українці привезли з Червоного моря тамтешньої корости.

28 серпня відбулася перша після літніх канікул XXIV сесія міськради. Окрім тривалості – майже 8 годин – вона позначилася чималою кількістю цікавих епізодів. Зокрема, поза порядку денного секретар Геннадій Френкель зачитав лист-звернення до обранців від жителів Лісозаводського мікрорайону, де вони вкотре благають власті передати селище на баланс СП ТОВ „Світловодськпобут”. Адже, зазначається у листі, тими, кому належить піклуватися за життєдіяльність селища – КП „Зелене господарство” та тими, хто клятвено обіцяв допомогу – ЗАТ „Об’єднання Дніпроенергобудпром”, нічого не робиться. Невже і цієї зими нам доведеться мерзнути у своїх квартирах, обіклавшись пластиковими пляшками з гарячою водою, волають у відчаю лісозаводці... Цей лист обранці взяли до відома, іншими словами, „поклали під сукно”. Зарадити чимось вже пізно: „Світловодськпобут”, який не заперечував проти взяття Лісозаводу на свій баланс весною-на початку літа, зараз – восени – вже не встигне підготувати тамтешні комунікації та котельну до зими належним чином – дорогоцінний час, через змову 24 міськдепів на ХХІІ сесії міськради, які „не відпустили” Лісозавод до „Світловодськпобуту”, втрачено...

Черговий раз посоромленими виявились чинники минулої (солодівської) адміністрації, що хотіли тоді „з’їсти” директора КП „Світловодський міськводоканал” Любов Осіпчук за, буцімто, стагнацію та розвал цього водо-каналізаційного господарства... Тоді, говорить Осіпчук, міські зверхники, залишивши ледь животіючий водоканал без підтримки, сам-на-сам з цілим гамузом проблем, водночас вимагали від неї, як то кажуть, економічного дива, прекрасно при цьому розуміючи, що за такою ставлення, поглиблення кризи не зупинити – хоч би й міністра ЖКГ на посаду директора признач...

Чимало українських політиків, а особливо нині – на тлі виборчих перегонів, що набирають наразі обертів, дорікають на помилковість повного переходу на пропорційну систему, мовляв, немає конкретної особи-нардепа, відповідального за той чи інший виборчий округ. Тому партії та блоки – основні „гравці” парламентських виборів, аби надолужити „огріхи” пропорційності, „закріпили” конкретного нардепа за конкретним округом, містом чи областю...

Окупаційний совєтський режим, втім, як і його „батько” – московський царат, більш-менш успішно нищив ознаки українськості в українцях. Гопак – не виняток – через труди ворожих ідеологів у свідомості більшості українців він асоціюється з таким собі бравим танцем. І все. І мало хто знає, що гопак – грізний вид бойового мистецтва. А його „танцюристи” – козаки, „виконуючи” цей танець, вкоротили життя не одному пшекові, москалеві та чучмекові...

Чули, чули, що у нашому „роддомі” сталося!?, – балакають між собою переважно жінки вже далеко не дітородного віку. – Там ртуті витекло стільки, що довелося МНС викликати. Не чули!? Он навіть Кіровоградське радіо передавало... Приблизно у такій формі з вуст в вуста минулого тижня переповідалась у Світловодську ця форс-мажорна новина...

Нещодавно у депутатській кімнаті „білого дому” пройшло чергове засідання міської громадської організації Громадська рада, яка поєднала небайдужих щодо Світловодська його жителів. І хоча перші питання порядку денного не були позбавлені актуальності – прийом нових членів (що є свідченням росту авторитету ГР), плани роботи до кінця року (тут і участь у підготовці ГР до громадських слухань по тарифах на тепло і воду, що відбудуться у жовтні, і вивчення стану підготовки ЖКГ до роботи в осіннє-зимовий період тощо) – „родзинкою” засідання стала доповідь начальника управління економіки міськвиконкому Ольги Шевченко. Адже, чи не вперше владою, вустами Шевченко, була запущена „пробна кулька” – настав час піднімати плату за проїзд у громадському транспорті. Головна економістка міста повідомила присутніх, що перевізники все наполегливіше „грюкають у двері” міської влади, вимагаючи врахувати їхні розрахунки. А вони (розрахунки) свідчать: на тлі здороження пального, запчастин, середньої зарплати, 75 копійок за проїзд – „грабьож” з боку пасажирів. Щонайменше 1,40 грн. врятує перевізників від зубожіння...