Після припинення транзиту російського газу через українську газотранспортну систему (ГТС) з 1 січня 2025 року в інформаційному просторі почастішали повідомлення про можливі атаки на українську ГТС. Деякі з них стверджують, що Україна нібито сама планує знищити власну газотранспортну інфраструктуру, щоб унеможливити постачання газу до Європи.


Чому поширюються такі "страшилки"?

Поширення подібних повідомлень має кілька цілей:

1. Дискредитація України: Такі фейки спрямовані на підрив довіри європейських партнерів до України, створення сумнівів щодо її надійності як транзитера енергоносіїв.

2. Виправдання можливих дій Росії: Розповсюдження інформації про нібито підготовку України до знищення власної ГТС може служити виправданням для можливих атак з боку Росії на українську інфраструктуру.

3. Посів паніки серед населення: Такі повідомлення можуть викликати занепокоєння серед українців щодо енергетичної безпеки країни, особливо в зимовий період.

Кому це вигідно?

Головним бенефіціаром поширення таких "страшилок" є Росія. Дезінформація дозволяє їй досягати кількох стратегічних цілей:

- Політичний тиск на Європу: Створення образу України як ненадійного партнера може спонукати європейські країни до пошуку альтернативних маршрутів постачання енергоносіїв, зокрема через Росію.

- Вплив на внутрішню ситуацію в Україні: Поширення панічних настроїв може дестабілізувати ситуацію всередині країни, послаблюючи позиції української влади.

- Виправдання власних агресивних дій: Створення інформаційного фону про нібито агресивні наміри України може служити виправданням для подальших атак на українську інфраструктуру.

Реакція України

Українська сторона неодноразово спростовувала подібні заяви, наголошуючи на своїй відданості зобов'язанням перед європейськими споживачами та прагненні до енергетичної співпраці. Оператор ГТС України заздалегідь підготував систему до роботи без російського газу, що підтверджує її надійність та готовність до нових викликів.

Поширення "страшилок" про можливі атаки на українську ГТС є елементом інформаційної війни, спрямованої на дискредитацію України та виправдання агресивних дій з боку Росії. Критичне мислення та перевірка джерел інформації є ключовими для протидії таким дезінформаційним кампаніям.