Чин похорону звершив настоятель храму Святителя Миколая Чудотворця міста Світловодська ієрей Роман Батіг.



Звертаючись до Анатолія Терентійовича востаннє на місцевому кладовищі, найближчі його люди щиро дякували йому за те, що він був у їхньому житті. Називали його найкращим другом, порадником, людиною з великої літери. Пригадували, що він завжди відносився до людей з великою пошаною та добротою, що був чудовим сім’янином і понад усе любив свою дружину Лідію, доньку Тетяну, сина Володимира та онука Володимира.





Жінка також пригадала, що Анатолій Терентійович має родинні зв’язки з Михайлом Поплавським — президентом Київського університету культури та мистецтв, народним депутатом трьох скликань, але Анатолій Терентійович ніколи цим не хизувався, а співав набагато краще за свого родича. Пригадала, як якось на відпочинку він разом із друзями розчулив усіх виконанням пісні "Ми підем де трави похилі".



Востаннє до свого вчителя промовив колишній редактор газети "Світ Перспектива", керівник гуртка "Юний журналіст" Світловодського ЦДЮТ, захисник України Олександр Маляренко, який приїхав на поховання свого товариша з передової.





Олександр нагадав присутнім, що Анатолій Поплавський працював в автопарку, на ЗЧМ, в гуртках, в газеті "Світ Перспектива" та на телеканалі "41 канал".





11 березня, на 84-му році життя, відійшов у вічність Анатолій Терентійович Поплавський, відомий у місті фотограф та відеограф.

Світла пам’ять…