Сезон пожеж: рятувальники закликають не спалювати суху траву
Сотні пожеж палають по всіх Україні. І йдеться не про займання через приліт російських ракет чи обстріли на фронті. Горить в українських містах і селах, де весняне прибирання на присадибних ділянках — часто призводить до трагічних наслідків. Пожежі, які виникають через недбалість, загрожують і людям, і тваринам. А для самих паліїв можуть закінчитися величезними штарфами або навіть — тюремним ув’язненням.
Горить по всій країні
Від початку року Дніпропетровські рятувальники вже погасили понад 800 пожеж в екосистемах. Вогонь знищив більш ніж 670 гектарів, а головною причиною займань стало випалювання мешканцями сухої трави та сміття. До адміністративної відповідальності притягнули вже 106 жителів регіону.
На Львівщині за цей же час вже виникло 188 пожеж сухої трави. Згарищем стало понад 30 гектарів, на "гарячому" ж спіймали 83 порушники. Закарпатські рятувальники від 1 січня зафіксували 100 пожеж в екосистемах. У області паліїв шукають навіть із допомогою дронів.
Почастішали пожежі й на Київщині, лиш за одну добу — 5 березня — рятувальники 17 разів виїздили на гасіння сухої трави. Займання в екосистемах зафіксували того дня у 5 районах області, загалом вигоріли близько 10 гектарів.
Небезпека для людей і тварин
При згорянні сухої трави у повітря потрапляють оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому без доступу повітря листі утворюється бензопірен — речовина, яка може викликати ракові захворювання. Більше того, із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, а пластик та поліетилен при горінні виділяє до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Але шкода для здоров’я — не єдина небезпека від спалювання сухостою. Адже те, що починається, як невелике полум’я на власній ділянці, може швидко перерости у масштабну пожежу. Так, у вітряну погоду вогонь здатен миттєво перекинутися на будівлі. А іноді — стати причиною загибелі людей.
Не можна забувати і про шкоду для довкілля. Адже під час пожеж в екосистемах гине безліч тварин, птахів та комах. Звірі, які не можуть врятуватися, або згорають заживо, або помирають від задухи.
Великі штрафи та тюремні ув’язнення
Окрім шкоди для здоров’я, випалювання сухої трави може бути небезпечним і для гаманця. Та навіть здатне привести паліїв за грати. Три роки тому Верховна Рада суттєво посилила відповідальність за забруднення повітря: штраф становить від 30 600 грн до 61 200 грн. Також порушника можуть покарати позбавленням волі терміном до 3 років.
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні або її залишків на землях сільськогосподарського призначення карається штрафом від 91 800 грн до 153 тис. грн.
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах може коштувати до 4 590 грн для простих громадян та до 15 300 грн — для посадовців. Якщо ж це призвело до виникнення лісової пожежі ще й на значній площі — штраф може сягнути 15 300 грн або ж 18 360 грн — для посадовців. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю — карається штрафом до 6 120 грн або до 21 420 грн — для посадових осіб. Якщо ті самі дії вчиняли на території заповідників — до 12 240 грн, а для посадових осіб — до 30 600 грн.
Якщо ж дії палія призвели до смерті людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, йому може загрожувати від 5 до 10 років позбавлення волі.
Від початку року Дніпропетровські рятувальники вже погасили понад 800 пожеж в екосистемах. Вогонь знищив більш ніж 670 гектарів, а головною причиною займань стало випалювання мешканцями сухої трави та сміття. До адміністративної відповідальності притягнули вже 106 жителів регіону.
На Львівщині за цей же час вже виникло 188 пожеж сухої трави. Згарищем стало понад 30 гектарів, на "гарячому" ж спіймали 83 порушники. Закарпатські рятувальники від 1 січня зафіксували 100 пожеж в екосистемах. У області паліїв шукають навіть із допомогою дронів.
Почастішали пожежі й на Київщині, лиш за одну добу — 5 березня — рятувальники 17 разів виїздили на гасіння сухої трави. Займання в екосистемах зафіксували того дня у 5 районах області, загалом вигоріли близько 10 гектарів.
Небезпека для людей і тварин
При згорянні сухої трави у повітря потрапляють оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому без доступу повітря листі утворюється бензопірен — речовина, яка може викликати ракові захворювання. Більше того, із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, а пластик та поліетилен при горінні виділяє до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
Але шкода для здоров’я — не єдина небезпека від спалювання сухостою. Адже те, що починається, як невелике полум’я на власній ділянці, може швидко перерости у масштабну пожежу. Так, у вітряну погоду вогонь здатен миттєво перекинутися на будівлі. А іноді — стати причиною загибелі людей.
Не можна забувати і про шкоду для довкілля. Адже під час пожеж в екосистемах гине безліч тварин, птахів та комах. Звірі, які не можуть врятуватися, або згорають заживо, або помирають від задухи.
Великі штрафи та тюремні ув’язнення
Окрім шкоди для здоров’я, випалювання сухої трави може бути небезпечним і для гаманця. Та навіть здатне привести паліїв за грати. Три роки тому Верховна Рада суттєво посилила відповідальність за забруднення повітря: штраф становить від 30 600 грн до 61 200 грн. Також порушника можуть покарати позбавленням волі терміном до 3 років.
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні або її залишків на землях сільськогосподарського призначення карається штрафом від 91 800 грн до 153 тис. грн.
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах може коштувати до 4 590 грн для простих громадян та до 15 300 грн — для посадовців. Якщо ж це призвело до виникнення лісової пожежі ще й на значній площі — штраф може сягнути 15 300 грн або ж 18 360 грн — для посадовців. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю — карається штрафом до 6 120 грн або до 21 420 грн — для посадових осіб. Якщо ті самі дії вчиняли на території заповідників — до 12 240 грн, а для посадових осіб — до 30 600 грн.
Якщо ж дії палія призвели до смерті людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, йому може загрожувати від 5 до 10 років позбавлення волі.