Серед змін є посилення відповідальності за злочини проти власності (крадіжка, грабіж, розбій, вимагання) і введення нових складів злочинів, таких як несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 114-2 Кримінального кодексу України), та статтею 111-1 колабораційна діяльність (стаття 111-1 Кримінального кодексу України).

Кількість вироків за цими статтями останнім часом все збільшується.

За поширення інформації про направлення чи переміщення зброї, озброєння та боєприпасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів передбачена відповідальність від 3 до 5 років.

У разі поширення інформації, яка дає змогу ідентифікувати на місцевості рух Збройних сил України або місце їхнього знаходження, передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Позбавленням волі на строк від 8 до 12 років караються вищезазначені дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою надання такої інформації державі-агресору, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Щодо колабораційної діяльності, то Кримінальний кодекс України містить декілька складів правопорушень з таким визначенням: від кримінального проступку

• до тяжкого злочину, їх об’єднує те, що всі ці дії сприяють збройній агресії на території України. Кримінальними проступками є:
  публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора.
  
• добровільне зайняття громадянином України посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
  

Здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти; передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади; добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів також є видами кримінально караної колабораційної діяльності.

Міра кримінальної відповідальності за ці злочини підкреслює їх суспільну небезпеку.