Помер Дмитро Павличко
Учора, 29 січня, помер український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко.
"Вісник Кіровоградщини" підготував розповідь про основні віхи життя митця та зібрав спомини людей, які мали честь особисто знати Дмитра Васильовича.
^ Реклама ^
Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 року у селі Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області. Його життєвий шлях непересічний, насичений багатовекторними подіями.
У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Як поет залишив нам у спадок свої вірші, зокрема "Два кольори", які стали піснею. Як перекладач — переклади творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо та інші. Був особисто знайомий з багатьма світовими літераторами.
Був відомий як літературний критик, його праці зібрані в двотомник "Літературознавство. Критика" (2007).
Дмитро Васильович багато зробив для українського державотворення. Хоча його шлях у політиці був різним. Із осені 1945 року по літо 1946 року був ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Із 1954 по 1990 роки був членом КПРС, із 1955 року — членом ЦК ЛКСМУ. Став одним із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України. Він один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме "доктриною Павличка". У 1990-1994, 1998-1999 роках був народним депутатом України.
Як громадський діяч був першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка (1989-1990), а в 2006-2011 роках очолював Українську всесвітню координаційну раду.
Працював і в дипломатичному корпусі. Так, із жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці, з весни 1999 року по лютий 2002 року був також Послом України в Республіці Польща, зокрема клопотав про встановлення в центрі Варшави пам'ятника Тарасові Шевченку.
Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого ІV, V ступеня (1999,2009), ордена "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Помер 29 січня 2023 року у Києві.
Богдана Павличко, онука Дмитра Павличка,українська видавниця, директорка видавництва "Основи":
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка:
Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда), українська письменниця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, волонтерка:
Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча, донька народної артистки України Неоніли Крюкової:
Олесь Довгий, народний депутат України, онук письменника, перекладача, літературного критика Олексія Довгого:
Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої революції, третій президент України:
У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Як поет залишив нам у спадок свої вірші, зокрема "Два кольори", які стали піснею. Як перекладач — переклади творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо та інші. Був особисто знайомий з багатьма світовими літераторами.
Був відомий як літературний критик, його праці зібрані в двотомник "Літературознавство. Критика" (2007).
Дмитро Васильович багато зробив для українського державотворення. Хоча його шлях у політиці був різним. Із осені 1945 року по літо 1946 року був ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Із 1954 по 1990 роки був членом КПРС, із 1955 року — членом ЦК ЛКСМУ. Став одним із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України. Він один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме "доктриною Павличка". У 1990-1994, 1998-1999 роках був народним депутатом України.
Як громадський діяч був першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка (1989-1990), а в 2006-2011 роках очолював Українську всесвітню координаційну раду.
Працював і в дипломатичному корпусі. Так, із жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці, з весни 1999 року по лютий 2002 року був також Послом України в Республіці Польща, зокрема клопотав про встановлення в центрі Варшави пам'ятника Тарасові Шевченку.
Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого ІV, V ступеня (1999,2009), ордена "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Помер 29 січня 2023 року у Києві.
Богдана Павличко, онука Дмитра Павличка,українська видавниця, директорка видавництва "Основи":
"Дмитро в раю. Таких людей уже не роблять. Наші стосунки ніколи не були простими. Ми сварились. Завжди мирились. Найкращі дні були спокійні, з дітьми. Війна забрала у нас 11 місяців і пережити це найважче".
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка:
"…Господи, скільки ж Ви нам подарували чистого, добірного плоду — не перебрати до ранку подячний список!.."
Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда), українська письменниця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, волонтерка:
"Людина прожила довге і непросте життя, лишила по собі великий слід. Я б не хотіла зараз вишукувати старі комуністичні вірші та згадувати гріхи давніх часів. Можливо, і до нас колись будуть поблажливими ті, хто підуть далі. Дякую за Два кольори. І за Акт…"
Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча, донька народної артистки України Неоніли Крюкової:
"…Десять років тому Дмитро Павличко переконав мою маму востаннє вийти на сцену, вже в інвалідному візку (дякую йому за це). І мама тоді прочитала цей дорогий для мене вірш ("Долиною туман тече"). Є фото цього моменту. Світла пам'ять великому поетові!"
Олесь Довгий, народний депутат України, онук письменника, перекладача, літературного критика Олексія Довгого:
"Сьогодні ввечері не стало великого Друга нашої сім’ї Дмитра Павличка… Востаннє ми бачились, коли я мав можливість власноруч приготувати їм з дідом вечерю. Щиро сподіваюсь, що Дмитро Павличко та мій дід Олексій Довгий зустрінуться на небі та продовжать свою світлу багаторічну дружбу!..."
Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої революції, третій президент України:
"Український народ несе величезні втрати не тільки на фронті. На жаль, від нас ідуть батьки-засновники Української держави, чиї імена вписані назавжди в історію перемог України. На 94-му році життя помер Дмитро Павличко — людина неймовірного спектру талантів, обдарований щедро не тільки майстерністю слова, а й харизмою видатного державного діяча; пасіонарний, осяяний Божою іскрою, з безмежною любов’ю до власної країни, абсолютно безстрашний захисник самих її національних і духовних основ від самого моменту її відродження…"
Тетяна Юганова
Фото: з відкритих джерел
