Неділя, 13 червня 2021
Влада

Що ви знаєте про децентралізацію?

Що ви знаєте про децентралізацію?
Чому опорна школа та адміністративний центр тепер одні для трьох населених пунктів, куди зникла стара назва нашого району і що значить, що ми тепер "об’єднана громада"? Ці і ще низка питань виникає у багатьох українців, які не розуміють, у чому ж полягає реформа децентралізації.


Тому ми підготували серію матеріалів, у яких доступно пояснимо, у чому суть реформи децентралізації, чому вона необхідна, які її плюси та мінуси. Також розкажемо, які можливості може використовувати місцеве самоврядування в умовах децентралізації для розвитку своєї громади.

Чому децентралізація?

З початку незалежності України громадяни мали небагато впливу на вирішення питань на місцевому і регіональному рівнях. Щоб це змінити, в Україні і відбувається децентралізація. Тобто проходить передача повноважень та фінансів від державної влади до людей. Саме сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми, як найближча до людей владна гілка, повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.


Для чого?

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, або децентралізація, передбачає створення умов для формування ефективної, відповідальної місцевої влади, здатної забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей по всій території України. Це не просто передача повноважень, ресурсів та компетенції вирішувати основні питання життя на найбільш наближеному до людини рівні, а створення спроможної територіальної громади.

У результаті об’єднання органи місцевого самоврядування територіальних громад отримують набагато більші можливості для розвитку (повноваження та кошти), аніж окремі села чи міста. Пов’язано це зі зміною адміністративно-територіальної вертикалі. До входження в територіальну громаду міста, села і селища були у складі району, який своєю чергою входив до складу області. Після об’єднання села отримали не лише органи управління, компетентні вирішувати всі місцеві питання, а й кошти з державного бюджету на розвиток, які потрапляють у громаду безпосередньо з державного бюджету, а не опосередковано, як було до об’єднання (через бюджет області, тоді району і аж потім у село).


Часові рамки децентралізації

Мало хто знає, але перші спроби втілити реформу децентралізації були ще у середині 1990-х років. Фактором, що сприяв консолідації політичної волі і якого не було у попередніх спробах реформи, а саме у 1997, 2005, 2008-2009 рр. та ін., стала необхідність альтернативи ідеї федералізації України, пропагованій проросійськими силами. В основу Державної політики України у сфері місцевого самоврядування заклали положення Європейської хартії місцевого самоврядування та найкращі світові стандарти суспільних відносин у цій сфері.

Перший етап реформи місцевого самоврядування (2014-2019 роки), проведений за скандинавською моделлю, завершився добровільним об’єднанням більшості територіальних громад, решта – були визначені в адміністративний спосіб, відповідно до законодавчих норм.

У червні 2020 року уряд затвердив новий адміністративно-територіальний устрій базового рівня, а вже в липні того ж року Верховна Рада України прийняла Постанову №3650 "Про утворення та ліквідацію районів". У результаті створено 136 нових районів та ліквідовано 490 старих.

Після проведення чергових місцевих виборів у жовтні 2020 року розпочався процес ліквідації старих районних рад та реорганізація районних державних адміністрацій.

Для продовження Реформи необхідно ухвалити ще ряд важливих законів: "Про засади адміністративно-територіального устрою України", "Про службу в органах місцевого самоврядування" у новій редакції, "Про місцевий референдум" та оновити закони "Про місцеве самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації" тощо.


Що хорошого і що поганого?

Децентралізація є найбільш успішною українською реформою на кінець 2020 року.

Важливим результатом об’єднання стало те, що об’єднані територіальні громади (далі — ОТГ) отримали повноваження та ресурси, які раніше надавалися тільки містам обласного значення: зарахування до місцевого бюджету 60% податку на доходи фізичних осіб, 100% з єдиного податку, податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт). Крім цього ОТГ мають змогу забезпечувати свій економічний розвиток завдяки здійсненню зовнішніх запозичень, самостійного вибору установ з обслуговування коштів місцевих бюджетів відносно розвитку та власних надходжень бюджетних установ. У 2018 році ОТГ отримали у комунальну власність майже 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Децентралізовано також повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю, органам місцевого самоврядування надано право самостійно визначати містобудівну політику.

Реформа дозволила передати органам місцевого самоврядування функції з надання базових адміністративних послуг: реєстрацію місця проживання, видачу паспортних документів, державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб, підприємців, об’єднань громадян, реєстрацію актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань тощо.

Проте неузгодженість та відставання галузевих міністерств від поточних темпів децентралізації та їх реагування на виклики, які постають перед новоствореними громадами, є однією із проблем децентралізації.

Часто громади просто не в змозі пояснити мешканцям, що буде з медичним обслуговуванням, освітою, соціальною допомогою, бо не отримують від міністерств чіткого бачення, а тим більше алгоритмів, стандартів чи механізмів реалізації реформ.

Наступна проблема — кадровий голод для нових виконкомів, бо робота в них потребує більшого обсягу знань та досвіду. Зараз і держава, і міжнародна донорська спільнота, сумлінні народні депутати пропонують активістам, працівникам виконкомів колишніх сільрад та посадовцям органів місцевого самоврядування різноманітні курси, семінари та інші форми навчання.

Також проблемою є те, що більшість закладів освіти, культури, охорони здоров’я, які громадам потрібно взяти на баланс, не мають оформлених належним чином установчих документів.

Останнім ризиком децентралізації може стати корупція. Наближеність представників влади до локальних груп інтересів, неформальність відносин, залежність службовців від політиків, відсутність або слабкість місцевих ЗМІ можуть ставати чинниками, що сприяють поширенню корупції на місцевому рівні.


Досвід. Об’єднана Дмитрівська ТГ Кіровоградського району

Перш ніж ухвалити рішення про об’єднання, керівництво села Дмитрівки з Кіровоградщини зробило тур Україною, аби зрозуміти, як живуть ОТГ та чи варто об’єднуватися їхній громаді. Зрештою, Дмитрівська ОТГ пішла на вибори у 2018 році.

За словами голови громади Наталії Стиркуль, одним із важливих аргументів до об’єднання було залучення додаткових ресурсів, зокрема, державна допомога громадам:

"Нам делегували багато повноважень. До об’єднання ми віддавали в районний бюджет кошти у розмірі 50% — це близько 8 млн.
Тепер ми самі можемо використовувати ці кошти, укладати міжмуніципальні договори, співпрацювати з іншими територіями. Ми контролюємо свої кошти".


Після об’єднання майже в усіх школах Дмитрівської ТГ зробили сучасні ремонти, утеплення та замінили вікна. Окрім того, у громаді тепер є футбольне та волейбольне поля зі штучним покриттям, тенісний корт.

Ще одна перевага децентралізації, яку відчула Дмитрівська громада, це співпраця із проєктами міжнародної технічної допомоги. Дмитрівська громада стала партнером програми USAID DOBRE, за сприяння якої громада розробила стратегію розвитку. Дмитрівська голова зазначає:

"Реформа дала нашій території багато змін. Ми зробили багато сучасного. Навіть отримували компліменти від польських експертів, що Дмитрівка —
це частинка Європи.
І, зрозуміло, це нас надихає. У громаді живуть і працюють люди, які люблять свою громаду. І вони розуміють, що не приїде Президент, Прем’єр чи Голова Верховної Ради, щоб розбудовувати Дмитрівку. Ми повинні зробити це самі".



Наостанок

Ключовим у реформі децентралізації є те, що громади стають самостійними відповідальними одиницями. І це важливо не тільки для громад і розвитку ОТГ, але й для людей в цілому. Адже самостійність та відповідальність — це про розвиток громадянського суспільства, про розвиток політичної культури та політичної свідомості, до чого ми прагнемо постійно. Що робити з цими знаннями простим жителям громад? Зрозуміти, що у місцевих очільників уже не вийде у всіх проблемах звинувачувати Київ і суворо питати з нього звіт за зароблені та витрачені бюджетні кошти.


Анастасія Павлова
За матеріалами rdo.in.ua, decentralization.gov.ua, slg-coe.org.ua



Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:




Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.
Booking.com

Top