Велика громада — велика відповідальність. І велика робота у швидкому темпі. Для того, щоб зараз, після об’єднання громад, яке в Україні відбулося рік тому в рамках адміністративно-територіальної реформи, працювати у швидкому темпі, але не в стресовому стані, керівництво Дмитрівської сільської ради Кропивницького району цілеспрямовано працювало і до того. Очевидно, що завдяки цьому Дмитрівка і була спроможною громадою, до якої доєдналися інші невеликі громади.

— Усі знають, що я була противником об’єднання громад, — розпочинає розмову Дмитрівський сільський голова Наталія Стиркуль, — бо з огляду на досвід розуміла, що нас чекає. Хоча через те, що я довго зважувалася, ми були не в першій хвилі і субвенцію з держбюджету отримали не в тій мірі, як її отримали піонери. Але в той же час, коли багато громад об’єднувалися з думкою у такий спосіб збільшити свій бюджет і відремонтувати, скажімо, одну школу, мене такі короткострокові "цілі" не приваблювали. Новоутвореній громаді потрібен розвиток, інакше вона з часом теж стане неспроможною.



Процес об’єднання/роз’єднання громад не новий. У 60-х роках минулого століття на території Знам’янщини функціонували Плосківська, Гостинівська сільські ради, в ході тодішнього укрупнення вони увійшли у склад Дмитрівської сільської ради і при наступній змозі стати самостійними не стали цього робити. Тож я не проти децентралізації і об’єднання територіальних громад, але вважаю, що їх слід було починати з тих маленьких сільських рад, які утворилися в крупних районах після 1991 року.

Цінно, що процес об’єднання у нас відбувався поступово, і шишки ми набивали поволі (сміється). Уявляю, як складно тим, хто вперше об’єднувався минулого року. Ми ж розпочали в 2018 році, коли спроможна Дмитрівська громада об’єдналася з Макарихою; у 2019 році до нас добровільно приєдналося Цибулеве, а в 2020 році вже планово об’єдналися з Іванківцями. Тобто тепер у складі оновленої Дмитрівської сільської ради знаходяться чотири колишніх сільських ради, хоча планувалося шість: дві змінили наміри і доєдналися до інших громад.

Зі збільшенням старостатів збільшилася кількість посадовців. Хоч у сільській місцевості кадрова політика непроста, моїми критеріями відповідності займаній посаді є високий рівень відповідальності і виконавська дисципліна. Старостами я призначила колишніх секретарів сільських рад, на новостворені посади начальників відділів і спеціалістів запросила окремих фахівців з ліквідованих Знам’янської районної ради і райдержадміністрації, звісно, зберегла попередній колектив.

Щоб мислити прогресивно і бути в курсі змін в державі, наша команда працівників сільської ради завжди вчиться. Окрім самоосвіти це участь в програмах DOBRE, "U-LEAD з Європою". Працювати в освітніх проєктах хоч і важко, але ж ефективно. Також ми приділяємо увагу й освіті жителів громади. Для занять використовуємо свята. Ось у серпні-вересні на Днях сіл учили Іванківці, Цибулеве, Макариху, що таке бюджет, як він формується і скільки яка галузь отримує коштів. Пояснювали це на короваї: які інгредієнти треба, який процес приготування і як потім ним усіх пригостити.

Часто на зустрічах жителі мене запитують, наприклад, чи правда, що дитячі садки закриють. Я пояснюю: якщо в селі не буде достатньої кількості дітей, треба буде закривати. І сільський голова тут не в силах щось змінити: ми не можемо утримувати пусті приміщення — гроші мають іти на розвиток діючих. Ми принципово ставимося до об’єктів інфраструктури по територіях. Це не нормально, коли у селі три дитини у дитсадку, вісім у школі. Я почула чимало неприємного, але переконувала, показувала гідні опорні заклади, і батьки погоджувалися на переведення дітей туди. Вивільнені кошти від закритого закладу ми направили на поліцейську станцію в тому ж селі, в тій же будівлі, щоб зберегти її, сподіваюся, що колись все-таки розпочнеться бурхливий розвиток і ці населені пункти відродяться.

Коли я вперше була обрана сільським головою у 2006 році (працюю п’яте скликання), я пам’ятаю нашу другу сесію сільської ради (перша — організаційна — Ред.). Тоді я задала питання депутатам: у нас бюджет розвитку чи бюджет проїдання. Усі відповіли, що бюджет розвитку. Тоді, продовжила я, розпочинаємо з питання наповнення бюджету. І з тих пір ми йдемо на крок попереду від загальнодержавних тенденцій. Якщо Указ Президента говорив встановлювати орендну плату за землю не менше 3%, то ми встановлювали 4%; якщо зараз ця межа не менше 8%, то ми нікому не даємо менше 12%. Зараз працюємо з орендарями в приєднаних громадах і підвищуємо цифру для тих, у кого вона була низькою. І вони погоджуються, бо бачать розвиток Дмитрівської території. Більше того, у них з’являються ідеї і плани щодо розвитку своїх сіл.

Тому маємо більш-менш спроможний бюджет. У грудні минулого року він складав 68 млн грн, зараз це вже близько 76 млн, адже почали надходити державні субвенції — на соціально-економічний розвиток територій, на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості, на забезпечення обкладення Нової української школи, освітня тощо.

Найбільші дохідні частини нашого бюджету — податок на доходи фізичних осіб і плата за землю, далі йдуть єдиний податок від сільгоспвиробників, акцизний податок, податки на майно, плата за використання лісових ресурсів та інші.

Стали застосовувати аукціон, нещодавно відбувся перший, на який виставляли дві земельні ділянки під 16 і під 23%. На минулій сесії вирівняли місцеві податки і збори, тепер в усіх селах громади вони однакові.

Співпрацюємо з агенцією автомобільних доріг: ми виділяємо кошти з місцевого бюджету на ремонт доріг на території сільської ради (комунальні дороги загального користування), на таку ж суму вони виконують роботи за кошти обласного чи державного бюджетів, ремонтуючи дороги, що йдуть до населених пунктів Дмитрівської сільської ради (місцеві дороги обласного значення). Ми й надалі готові співпрацювати, бо коштом місцевого бюджету з цими шляхами не впоратися.

Наші управлінці, службовці, громадські активісти цілеспрямовано працюють на результат. Пропоную і їм розказати про свої внески і плоди роботи в громаді.

Начальниця відділу освіти, молоді та спорту Наталія Бойко і директорка опорного навчального закладу "Дмитрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Т.Г. Шевченка" Олена Павленко. — На початку своєї першої каденції Наталія Євстафіївна (сільський голова — Ред.) першою починала розмову про ремонт і обладнання закладу. Ми зрозуміли, що вона зацікавлена в розвитку школи, і вже самі почали проявляти активність. Наприклад, цього року за кошти місцевого бюджету обладнали чотири навчальних кабінети, зробили ремонт і придбали меблі для шкільної їдальні, попередні роки в дівочій і юнацькій роздягальнях встановили душові кабіни з теплою водою тощо. Так що діти і батьки бачать, що 59% місцевого бюджету у нас спрямовують на освіту.

Директорка закладу дошкільної освіти "Івушка" Олена Лебідь. — Ремонтом та усіма придбаннями для садка опікується сільська рада. П’ять років тому замінили покрівлю, потім утеплили фасад, потім ремонтували групи і музичну залу. Зараз займаємося озелененням майданчиків для прогулянок.

Директорка "Молодіжного простору" Дар’я Жирова. — Простір діє із січня 2020 року. Його поява — це була потреба школярів 13-16 років, які самі написали проєкт. За отримані кошти придбали меблі та обладнання, ремонт зробила сільська рада. Тепер у цих яскравих стінах молодь проводить вечори, грає в ігри, відвідує майстер-класи, дивиться фільми чи виконує домашні завдання.

Координатор активних парків, тренер з туризму Володимир Дьячков. — Я ходжу з дітьми в походи, залучаю до активного способу життя. Тепер як координатор активних парків працюватиму з жителями за зручним графіком, аби вони з користю проводили свій вільний час.

Начальниця відділу культури та туризму Лідія Міркотан. — На території Дмитрівської територіальної громади працюють 14 закладів культури. Творчі колективи приїздять один до одного на свята, а на Дні сіл як подарунок сільська рада запрошує колективи обласного або всеукраїнського рівня.

Директорка комунальної установи "Центр надання соціальних послуг" Наталія Кубіцька. — У селі Дмитрівці функціонує установа, яка здійснює соціальне обслуговування громадян похилого віку, людей з інвалідністю, громадян, що перебувають у складній життєвій ситуації тощо. Одним з її структурних підрозділів є відділення стаціонарного догляду для постійного проживання, яке розраховане на 35 ліжкомісць. Установа утримується за рахунок коштів та сприяння Дмитрівської сільської ради.

Начальник відділу житлово-комунального господарства апарату Тетяна Бабіч. — За рахунок сільської бюджету освітлені вулиці центральної садиби та старостинських округів. Здійснюється капітальний та поточний ремонт вулиць усіх населених пунктів громади.

Завідувачка Дмитрівської АЗПСМ Юлія Ягодінова. — У Дмитрівці працює сучасна амбулаторія, яка забезпечена новітнім обладнанням та якісним ремонтом. По програмі підтримки залучені молоді лікарі, які працюють на розвиток медицини в громаді, а гідні умови праці забезпечила сільська рада.

Одна з ініціаторок створення майстерні рукоділля "Мальва" Людмила Борзова. — Наша творча майстерня з’явилася минулого року: ми виграли проєкт у громадському бюджеті нашої сільської ради. За отримані кошти придбали швацькі машинки, парогенератор, мікрохвильовку. Надихнулися ідеєю так, що знову написали проєкт і знову виграли. Так що наступного року біля Будинку культури облаштуємо мініпарк відпочинку з альтанкою, лавками, та доріжками.

Сільський голова Наталія Стиркуль. — Мене радує така активність жителів, адже це посилює в рази роботу управлінців. Коли громада долучається й ініціює, ми теж йдемо назустріч і виділяємо кошти. Не встигли розпочати будувати роллер-скейтинг за кошти соцеконому, як хлопці просять тенісні столи. Кажу, пишіть проєкт на громадський бюджет, розглянемо.

А управлінцям треба не боятися брати відповідальність на себе, бо інакше нічого не вийде.