Разом з господарем у саду працювала його донька Ірина Гетьман з онуками-козаками, дворічними двійнятами Єгором і Артемом, які діяли за принципом: якщо не з’їмо фрукт, то хоч понадкушуємо. Але на це були об’єктивні причини: яблука вродили більшими, ніж два хлопчачих кулачки. Дідусь підхвалював роботящих онуків і розповів, що вони вже добряче йому допомагають: влітку збирали помідори, а найбільше люблять годували кроликів.
Допомагав і сусід Іван Осика.
«Я подивився на красивий сад Циганчуків і собі захотів, тому минулого року посадив яблуньки теж, — розповідає Іван Володимирович. — Поки їх тільки 20, але усі прийнялося, три деревця вже цвіли. Наступного року плануємо посадити ще 20. Будуть для дітей і онуків. Садіть сад — це позитивні емоції!»
