Про наукову розробку, яка може врятувати водосховище, розповів нашому виданню проректор Кременчуцького національного університету доктор біологічних наук Володимир Валентинович Никифоров.



Вчений стверджує, що "цвітіння" водосховища в першу чергу — серйозна екологічна проблема, бо синьо-зелені виділяють близько 20-ти токсинів, і ця вода після відмирання водоростей, мовляв, стає абсолютно непридатною для вживання. Це при тому, що Дніпро забезпечує водними ресурсами понад 80% населення України.

Також він наголосив, що наслідки "цвітіння" у Світловодську значно гірші, ніж у Кременчуці:







Мова йде про збір водних мас, у яких містяться ціанобактерії, для подальшої переробки в біогаз.



З початку 2000-х університет щільно займається цією розробкою, ба більше, своїм підходом вони одночасно вирішують дві проблеми: екологічну та енергетичну. За цей період вчені напрацювали декілька патентів, кілька серйозних проектів, у т.ч. міжнародних. На даний момент триває такий проект з австрійськими колегами, спеціалістами з отримання біогазу із відновлюваних джерел (біомаси).



Технологія не просто існує, вже є справжній запатентований апарат, який виконує переробку водоростей у метан. Пристрій ще давно пройшов апробування і реально працює.



Технологічний процес досить простий. Вода із верхнього б’єфу водосховища (світловодського басейну) потрапляє в колектор і через дамбу переливається у концентраційну колону. Оскільки синьо-зелені водорості є легшими за воду, вони спливають нагору, і верхній шар водної маси із вмістом водоростей переливають у метантенк — резервуар, в якому ціанобактерії у процесі бродіння перетворюються у метан. Чисту воду способом переливу повертають у водосховище. Все.





Біогаз, отриманий після зброджування, має високий вміст метану (понад 70%) і вуглекислого газу (понад 20%). Очистити біометан від домішок можна методом скраплення. Наступний позитивний аспект у тому, що даний біогаз не містить сірки, на відміну від газу, який добувають з надр Землі. Таким чином, металеві деталі двигунів, на яких потенційно буде використовуватись біометан, не потерпатимуть від сірки. Вуглексилий газ, отриманий після очистки метану, біологи університету пропонують використовувати для удобрювання рослин (наприклад, продувати в теплицях, стимулюючи процес фотосинтезу). А на виході отримується збалансоване біодобриво у вигляді біомаси синьо-зелених водоростей.





Цікаво, що європейці купують кукурудзяний силос по 42 євро за тонну, щоб отримувати біогаз. А у нас продукту для переробки стільки, хоч греблю гати. Більш того, з біомаси синьо-зелених добувають фікобіліпротеїни для діагностики СНІДУ, які Україна закуповує по 50 доларів за міліграм. Володимир Володимирович повідомив, що на даний момент готуються зразки біомаси для відправлення до лабораторії Віденського університету, де австрійці на новітньому обладнанні будуть проводити відповідні досліди.



Продовження у другій частині.