"Для мене Дмитро залишається в пам’яті, як позитивна людина, здатна підтримати, якщо треба. У той же час він був непохитним у своїх переконаннях, мав волю і мужність. Він був моїм командиром, кращим командиром гармати дивізіону. Дмитро мріяв стати офіцером".
Завідувач військово-облікового бюро Власівської селищної ради Ніна Стадніченко розповіла, що у Дмитра Ремезаса було розвинуте почуття обов’язку і побратимства, саме тому він відслужив свій термін за мобілізацією і пішов служити за контрактом, мав нагороди, як свідчення того, що він не просто служив, а виконував військовий обов’язок до кінця. Серед нагород — медаль за оборону Авдіївки, яку було вручено Дмитрові 5 листопада 2017 року.
Панахиду за покійним відслужили священики Покровського кафедрального Собору та церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Траурна процесія з почесною вартою і духовим оркестром рухалася центральною вулицею селища, а на узбіччях дороги вишикувалися односельці загиблого військовослужбовця, щоб в останнє з ним попрощатися. На кладовищі пролунав військовий салют.
Вічна пам’ять герою!
