Ми ж, депутатська більшість, названа тим же ж Козярчуком, "клоповником, а не зібранням слуг народу", переконані, вислів "дах поїхав" можна застосувати і до діяльності Козярчука, як міського голови. Останній приклад – перший день 41 сесії міськради.

Пленарне засідання не вдавалося провести через неприйняття порядку денного в цілому, в чому головуючий Козярчук звинуватив нас – більшість депутатів міської ради. Ми ж вважаємо, що це сталося через самоуправство міського голови…

Як наголошує Закон України "Про статус депутатів місцевих рад", і депутати, і голова міської ради мають однакові права. І як би там не хизувався Валентин Валентинович, прикриваючись Регламентом Світловодської міської ради, що лише він має виключне право ставити чи ні ті чи інші питання на голосування, , Регламент є підзаконним актом, а первинність, як не крути – за названим вище Законом України. І ми не могли мовчки проковтнути нахабне ігнорування з боку головуючого, коли він, не маючи на то жодних законних підстав, відмовився ставити на голосування пропозицію нашого колеги Віталія Тетяніченка включити до порядку денного сесії питання щодо звіту секретаря міської ради Юрія Сапянова. Адже на минулій, 40-ій сесії, коли Юрій Олександрович звітував, рішення прийнято не було.

Але Валентин Козярчук вперто, як той бичок, нехтуючи всіма законодавчими нормами, відмахувався від пропозиції Віталія Тетяніченка протягом шести годин, чим і зірвав проведення сесії і, за великим рахунком, відсторонив депутата Тетяніченка від реальної участі у діяльності міської ради. Як це можна назвати?

Тим більше, що голова має право вето з тих чи інших рішень прийнятих на сесії. Тобто, якби міська рада затвердила рішення щодо звіту секретаря міської ради і воно не сподобалося б нашому меру, він мав повне право скористатися своїм вето і не підписати рішення.

Дійсно, питання звіту Сапянова було не головним. Вкрай важливими були фінансові питання, від яких залежить вчасна виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ за жовтень і аванс за листопад. Саме від таких рішень залежить, до речі, і зарплата Валентина Козярчука. Але для нього, видно, зарплатня держслужбовця – ніщо у порівнянні з задоволенням власних амбіцій. Перевищення власних повноважень він аргументував різною маячнею, яку ми змушені були вислуховувати протягом пленарного засідання 24 жовтня.

Без сумніву, ми не допустимо, щоб через одну людину з "дахом, який поїхав", гальмувалася робота із забезпечення належної життєдіяльності міста. Але й потурати амбіціям цієї людини навіть у малому ми не будемо, адже за нами стоять наші виборці, за багатьма – трудові колективи, осередки політичних партій і громадських організацій. І загальна їх кількість набагато більша, ніж число тих, хто "всенародно" (2692 особи або 7% виборців) обрав на посаду міського голови Валентина Козярчука.

Депутати міської ради: Волохов, Стогній, Філоненко, Лукінський, Кучугурний, Герасименко, Шумейко, Шаповал, Берестовський, Пащенко, Ода, Тетяниченко, Стовба, Онищенко, Сіромаха, Мисько, Дяченко, Кривенко