Наша читачка, яка не забажала оприлюднення свого прізвища, нещодавно на адресу редакції надіслала світлини відтинку нагірнянського узбережжя Кременчуцького водосховища з письмовою "супроводилівкою"… Жінка стурбована передовсім тим, що кістки древнього тамтешнього кладовища "опадають" на берег з кручі, яка систематично розмивається водою, можуть вміщувати у собі якісь законсервовані небезпечні віруси. І їй би хотілося дізнатися, наскільки реальним є її неспокій через це…



Щоби, бодай, приблизно знати вік отих поховань, ми для початку звернулися до Сергія Гайдука, провідного методиста із збереження культурної спадщини Захарівського музею історії. За словами пана Сергія, з долею вірогідності можна припусти, що в тій місцині небіжчиків почали ховати ще у XVII столітті і припинили у середині минулого — перед самим утворенням нашого рукотворного моря.

Почувши такі часові орієнтири, в.о. начальника Управління Держпродспоживслужби (колишня санепідстанція) Тетяна Кривошея, до якої ми звернулися опісля Гайдука, засумнівалася, що останки, які пролежали у землі стільки часу, можуть нести яку-небудь вірусну небезпеку. Небезпека, підкреслила пані Тетяна, полягає у іншому — у зневажливому ставленні до цих самих останків.

І тут авторові цих рядків пригадались події річної давнини, пов’язані саме нагірнянськими захороненнями… У квітні 2016 року до села з тодішнього Кіровограду приїздив рабин Дан Заруба у супроводі спеціаліста дніпровського Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" Єгора Врадія і фахівця київського Національного музею народної архітектури і побуту Олександра Босого. Майже увесь день вони оглядали і переписували надгробки саме єврейських поховань (вміють юдеї проявляти турботу за своїх). Варто зауважити, що ці надгробки, якім не одна сотня років доволі пристойно збереглися — бо з граніту збудовані. Завдяки цьому, не менш добре збереглися і могили тамтешніх поляків та офіцерів такого собі Драґунського полку московітсько-царського війська, який був розквартирований у тамтешніх місцях.



…А де ж могили українців? Про це ваш кореспондент і запитав наступного дня у кабінеті голови Світловодської РДА Сергія Твердовського, де гості, разом із районним начальством, заявили про наміри утворити на місці названих поховань "Меморіал єдності", та висловив припущення, на яке, у знак згоди, науковець із Києва, погоджуюсь, захитав головою. Тож варто повторити це припущення з минулорічної публікації:



…Отже, із значною долею вірогідності можна припустити, що оті самі кістки, які так наполохали мешканку Нагірного своєю вірусною небезпекою, і є останками рабів-українців. Ну не було у них можливостей гранітні могили своїм померлим споруджувати, — як їхні експлуататори своїм небіжчикам.



Що ж робить районна влада, щоби українці, на тлі такого стану могил своїх пращурів-співвітчизників, не скидалися на таких собі "іванів безрідних"? Про це ми й спитали нещодавно у того ж таки Сергія Твердовського… І намагається робити, і робить, відповів очільник РДА. Але ж треба враховувати, підкреслив він, що берегоукріплення є доволі вартісною роботою — один метр таких робіт коштує 10-11 тисяч гривень. Район таких робіт не здійснює — це компетенція і кошти Обласного природоохоронного фонду. Обов’язок району в цьому — привертати увагу Фонду до своїх проблем і готувати відповідну проектну-кошторисну документацію. І район, за словами Твердовського, цим регулярно займається. Так, у минулому році у прибережній смузі Андрусівки, протяжністю 280 метрів, де, також, кладовищенська круча підмивається морем, було проведено роботи з берегоукріплення. А чому не у Нагірному? Та тому, що в цьому селі, на відміну від Нагорного, змиття у воду загрожувало ще діючому кладовищу. Цьогоріч, підсумував пан Сергій, вже готова проектно-кошторисна документація на порятунок ще двох кілометрів як андрусівського, так і нагірнянського узбережних смуг. А от вибір, якому з цих узбереж приділити першочергової уваги — вирішують обласні природоохоронці.

А ще дехто в Нагорному стверджує, що функціонування у їхньому селі такого собі кемпінг-парку "Kryliv-City", врочисте відкриття якого відбулося 29 квітня, негативно позначиться на спокої як спочилих на тому кладовищі, так і живих… Там, де знаходиться "Крилів Сіті", в межах двох кілометрів немає жодних захоронень, і до житлових будинків відстань чималенька — рішуче спростував такі твердження начальник відділу культури і туризму Світловодської РДА Микола Середенко. На його переконання, наявність у селі кемпінгу лиш додасть туристичної привабливості Нагірному, пожвавить торгівлю, стане там поштовхом для розвитку "зеленого туризму". Також пан Микола спростував чутку, що у "Kryliv-City" розважатимуться і відпочиватимуть лиш приїжджі багатії і все буде платним, — парковка, спортмайданчики, доступ до води тощо будуть безкоштовні, за винятком попоїсти там.





А те, що переважна більшість селян схвально сприйняла появу у їхньому селі цього центру відпочинку, засвідчило його відкриття — жодного сумного та невдоволеного обличчя, ані протестів, ані пікетів…

Втім, не про кемпінг ми — про кладовище, що "засіює" кістками прибережну смугу Нагірного. Тож, виходячи з того, про що йдеться вище, висновок: вони (кістки) якоїсь вірусної загрози не несуть. А їм (кісткам), у свою чергу, не несе жодної загрози "Kryliv-City". А от щодо морального аспекту, то грошей на берегоукріплення бракує, хоча, по мірі можливості щось таки робиться. Є сподівання, що вони (гроші) на двокілометрове берегоукріплення (і для Нагірного, також), про яке говорив очільник РДА, у цьому році таки знайдуться.