«Вбивча» комісія: день другий, дві частини⁠⁠

Так, якщо Іван Васьковський і Олег Брижатюк, що перебували зі своїм другом Любомиром до останнього його подиху, надали свої письмові пояснення, то з боку Світловодської ЦРЛ пояснення медичного персоналу лікарні, який чергував тої трагічної ночі на 15 квітня, надано не було. Причину пояснила юристка райлікарні Альона Соколова. Надання таких даних даній комісії, за її словами, які, між іншим, надано слідству, виходить за межі повноважень керівництва ЦРЛ. Тобто, підкреслила пані Альона, ця комісія — не та комісія, перед якою ЦРЛ зобов’язана звітувати. Пояснила вона і неможливість виконання вимоги щодо відсторонення медичного персоналу, який чергував у ніч на 15 квітня — мовляв, відсторонені, захищаючи свою честь і ділову репутацію у суді, обов’язково виграють свої позови. Бо відсторонюючи у такий спосіб, керівництво ЦРЛ перевищить свої повноваження, пояснила юристка, посилаючись на норми чинного законодавства… Цього разу Олег і Іваном виважено мовчали без своїх "пачєму?". Зате вибухнув член комісії Олександр Возний, вважаючи таке трактування Соколової приниженням означеної комісії.



Возного підтримала виконкомівська юристка Людмила Данилевська, нагадавши, що ЦРЛ є комунальним підприємством, тобто, підконтрольним міському голові. А відтак, має виконувати його накази і розпорядження… Врешті було вирішено зробити у засіданні перерву до 15 години — у розрахунку на те, що медики одумаються і нададуть затребувані документи.

На 15 годину на засідання прийшов особисто Валентин Козярчук і зробив медикам невеличку "накачку" за те, що вони нехтують його розпорядженням. Після того, як "градус" дискусії дещо знизився і градоначальник пішов — приступили до переліку того, що було принесено на засідання. Так Васьковський з Брижатюком надали свої письмові пояснення. ЦРЛ — штатний розклад, функціональні обов’язки приймального відділення, посадові інструкція лікаря-хірурга, медичної сестри, положення про хірургічне відділення тощо. А от копію висновків службової перевірки, пов’язаної з тією ніччю в.о. головлікаря (на час відсутності головлікаря Юрія Котенка) Лідія Омельченко погодилась лиш зачитати. Зачитала. Так, згідно цього документу, потерпілий був доставлений до лікарні без ознак життя. Потім сторони ще довгенько з’ясовували, чи має санпропускник уночі бути відкритий (чи закритий) — бо ж як стверджують друзі загиблого, вони понад 10 хвилин дзвонили у дзвінок і гупали у двері, допоки їм не відчинила заспана медпрацівниця. У проміжку цієї суперечки голова комісії, заступник мера з гуманітарних питань Ірина Щербина зачитала пояснення чергового диспетчера Станції екстреної медичної допомоги ("швидкої"), які підтверджено даними, знятими з аудіо-реєстратора дзвінків. Отже, сигнал щодо ножового поранення Оленковського надійшов о 1:15, о 1:17 бригада медиків виїхала на виклик, о 1:22 бригада телефонувала диспетчеру про те, що потерпілий відсутній і, як з’ясували медики "швидкої" у свідків на місці пригоди, потерпілого у супроводі двох людей повезли з півхвилини тому на автівці у напрямку ЦРЛ. О 1:30 бригада повернулася на Станцію.

А от щодо безпосереднього перебування у санпропускникові у сторін намітилися серйозні розбіжності: хлопці кажуть, що їхній друг там був ще живий, а от медики стверджують протилежне, бо на місці рани (у серце) не було й кровинки, що є свідчення повного припинення серцевої діяльності.

…Наступне засідання комісії має відбутися 27 квітня. До цього часу юристці Данилевській належить проаналізувати надані сторонами документи і зробити свій (юридичний) висновок. Скоріш за все, він буде проміжний, бо медиків "комісари" зобов’язали таки відшукати інструкцію щодо того, якими мають бути двері санпропускника у нічний час — закритими чи відкритими. Бо ж, якщо поряд з цими дверима висить дзвінок, значить вони мають бути таки закритими. А якщо відкритими — навіщо тоді чіпляти дзвінок? І чиє було розпорядження його (дзвінок) там чіпляти.