У понеділок, 27 березня у кабінеті першого заступника міського голови Олени Балюк та за її головування пройшло засідання "білодомівської" комісії, яка опікується пасажирськими перевезеннями у Світловодську.

Розпочали із дачників садового товариства (СТ) "Росинка", або — "Капусти"… Ще минулого року їх туди-сюди возив транспорт ТОВ "Велес Ікс". Але від цього року, почали ремствувати присутні на засіданні "росинківці", "вересовий" власник Віктор Кучера (він був відсутній), зіставивши зиск і шкоду від такого бізнесу, дійшов висновку: друге (шкода) явно переважає. І відмовився. Добре, що хоч на виручку нещасним дачникам прийшов ТОВ "Світ-Автолеґіон", власник якого Володимир Сєрґєєв уклав з "Росинкою" договір на обслуговування маршруту на це СТ протягом місяця. Але, наголосив голова СТ (а супроводжуючі його інші "росинківці" майже вмолились), їх найбільше тривожить не невизначеність, яка настане опісля того, як спливе місячний термін, а 8 гривень, які доводиться сплачувати за проїзд — типа, зробіть хоч 6 гривень… Та зрозумійте ж ви нарешті і нас, почали доводити спільно і Сєрґєєв, і Юрій Богдан (ВАТ "Світловодське АТП №13507"), і навіть Віктор Макаров, який з ними так собі-не дуже, ми й так працюємо з нульовою рентабельністю і ще трішечки "старань" наших полум’яних політиків і громадських активістів, ми не те, що на дачі не зможемо їздити — по місту доведеться перевезення згорнути — як он 24-й маршрут вже "здувся". А на черзі — кладовищенська "дев’ятка"…

А як же нам бути, запричитала одна жіночка, якій, з її пенсією, й трусів нінащо купити — давайте щось же робити… Хвилин 15 діалогу "глухого з німим" таки призвели до хиткого компромісу: "росинківці" проведуть свої збори, на яких спробують вирішити, чи є у них можливість з тих трьох сотень гривень щорічних членських внесків виділити якийсь відсоток для компенсації — вони сплачуватимуть 6 гривень з власної кишені, а дві гривні додаватиметься перевізникові як компенсація.

Після того, як більш-менш обнадієні дачники пішли — "взялися" за Макарова… Балюк почала його вмовляти таким собі тихесеньким зворушливим голосом — мовляв, може ви передумаєте, вельмишановний наш, Вікторе Анатольовичу… Ні, не передумаю — пан Віктор був непохитний, бо з восьми його автобусів, що обслуговують 24-й маршрут, чотири зламалися к трястям собачим, стрибаючи табурищанськими дорогами. Особливо у одному тамтешньому провулку ями такі, що й танк застрягне. І тут заступник міського голови Дмитро Дмитришин запропонував ледь не плачучому від безвиході Макарову таке, від чого він аж ніяк не міг відмовитись — аби тільки він не "згортався". А запропонував він йому оті страшнючі ями засипати будівельним сміттям. І мені, і мені, оживився Сєрґєєв, назвавши кілька подібних ям, також, на табурищанському відтинку — але вже свого, 11-о маршруту. Гаразд, великодушно погодився пан Дмитро.

…Ось так і знайшли на засіданні компроміс із зажуреним було Макаровим — його чотири (ще живі) автобуси — два рейси зранку і два ввечері — ще поїздять, якщо, звісно, головний міський комунальник поквапиться виконати обіцяне. Але — лиш до 7 квітня. А далі? А далі, може Макаров і далі не заперечуватиме їздити по битій цеглі та цементним скалкам. А може й дорогу там відремонтують. Хоча це — навряд чи.