Середа, 14 листопада 2018
ТОП-новини Фоторепортаж Спорт

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи Новина з фото

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
13 травня у власівській школі відбулася зустріч з двома випускниками цієї школи, а нині заслуженими спортсменами Євгеном Чабаненком та Віктором Вихристом.

Аудиторія, у якій проходила зустріч, була вщент заповнена учнями середніх класів. На зустрічі також були присутні вчителі та директор школи. Всім було дуже цікаво поспілкуватися з Євгеном та Віктором.

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

На початку зустрічі слово надали вихователю фізичної культури Валерію Миколайовичу, під чиїм пильним наглядом Євген та Віктор робили перші кроки у спорті.

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Валерій Миколайович


Валерій Миколайович пригадав декілька цікавих історій з шкільного життя Євгена та Віктора. Зокрема, він пригадав як Євген міг за один день відвідати чотири (!) уроки фізкультури поспіль:

"Приходе на перший урок. Я кажу: "Женя, іди ж на уроки". А він відповідає: "У нас немає першого уроку. Можна я побігаю з вами?". "Будь ласка!" — відповідаю. Женя бігає перший урок.

Приходе на другий, запитую: "Женя, а в школу?". Відповідає: "Так в нас і другого уроку немає! Нам на третій!". Бігає!

Приходе на третій: "Женя, іди на уроки" — кажу. Відповідає, що його вигнали з уроку. Ну, кажу: "Не буде ж же ти де-небудь шататися — бігай!". Женя бігає.

Приходе на четвертий урок, кажу: "Же-ня! На уроки іди!". А він відповідає: "Так у нас же зараз фізкультура за розкладом!".


Аудиторія вибухнула сміхом.

"Віктор теж залюбки відвідував мої уроки — продовжував вчитель — але часто відпрошувався раніше — їздив тренуватися до Кременчука. Звідти він почав свою спортивну діяльність."


"Мені дуже приємно бачити зараз хлопців. Я відчуваю, що ті сили і час, які я витратив на їх становлення, не витрачені дарма. Тепер я бачу результат! Так, моєї заслуги тут небагато, але мої учні пам’ятають мене і часто згадують. Мені це дуже приємно!".


Звертаючись до усіх присутніх, Валерій Миколайович зауважив:

"Хочу, щоб і ви всі подивилися на Євгена та Віктора та задумалися: "Чого я хочу досягти в житті?".


Далі до слова запросили випускника 11-В класу 2005 року Євгена Чабаненка.

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Євген Чабаненко


"Я простий хлопець, не буду вам тут багато розповідати. Я не люблю вихвалятися своїми досягненнями. Великою людиною себе не вважаю.

Хочу звернутися до присутніх хлопців. У своєму житті ви зіткнетеся з багатьма проблемами. Зрозумієте, що ви повинні бути сильними. По-перше, ви повинні будете захищати свої сім’ї, батьків. По-друге, коли в вас з’являться діти, ви повинні будете стати прикладом для них. Якщо ви досягнете успіхів у спорті — ви досягнете успіху і у своєму житті!

Почати займатися спортом ніколи не пізно! Я почав займатися спортом в 17 років. Зараз я маю звання майстра спорту зі змішаних єдиноборств, з рукопашного бою, а також звання кандидата у майстри спорту з кікбоксингу. Головне — вірити в себе, працювати над собою, старатися!"


Наступним виступив випускник 11-Б класу Віктор Вихрист:

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Віктор Вихрист


"Хочу відразу подякувати своєму вчителеві з фізкультури Валерія Миколайовича! Адже раніше я займався Вінь-Чунь Кун-Фу тут у нас на Власівці, а коли мій тренер з цього виду бойових мистецтв виъхав до Харкова, я просто не знав чим далі займатися. І ось тут Валерій Миколайович підказав мені спробувати свої сили у боксі у сусідньому Кременчуці. Я почав їздити до Кременчука на тренування, де пізніше зустрів свого тренера.

Я чемпіон України, призер багатьох міжнародних турнірів, учасник клубу "Українські отамани".


Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Віталій приніс з собою свої медалі і продемонстрував їх присутнім. Після закінчення зустрічі усі присутні переглянули їх ближче.

Далі усі присутні мали нагоду задати свої запитання Євгену та Віктору. Цікаво, але факт — найактивнішими були дівчата.

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Скільки нокаутів у вас було?"

Євген: "В мене спеціалізація така, що я можу закінчити достроково бій не тільки нокаутом, а больовим або задушливим прийомом. Дострокових перемог було дуже багато! Нокаути були, звісно, але таких, що запам’яталися було близько п’яти. Мене теж посилали в нокаут."

Віктор: "Я не рахую свої дострокові перемоги... Приблизно десять. Ми тільки у минулому році почали боксувати без шоломів, вони дуже сильно спасали. У рукавицях теж дуже важко відправити когось в нокаут. Зараз я змагаюсь з майстрами спорту, міжнародниками... дуже важкого когось із них відправити в нокаут. В цьому році мене також "виносили"... але це спорт! Головне зробити висновки і рухатись вперед."

Євген: "Хочу доповнити Віктора. Ані нокаути, ані якісь травми ніколи не зупиняли нас. У мене, наприклад, була "чорна полоса". Я програвав 7 разів поспіль! Тільки-но почав займатися, переміг у трьох боях... Багато хлопців, які займалися зі мною, програючи залишали спорт. Слабкі уходили, сильні — залишалися. Зараз я вже не можу пригадати коли я останній раз програвав!"

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Який бій вам запам’ятався найбільше?"

Євген: "Я звик брати реванш! Всіх, кому я програв, я вже переміг, взявши реванш. Найбільше мені запам’ятався бій з майстром спорту міжнародного класу Андрієм Мітрофановим у 2012 році, коли я попав на регулярний Чемпіонат України серед професіоналів. Я дуже сильно хотів його перемогти, тому що до цього він колись мене "образив" на Чемпіонаті України і через нього я зайняв лише третє місце. Я багато займався, готувався до цього бою і виграв! Наприкінці третього раунду нокаутував його! Для мене це була дуже важлива перемога."

Віктор: "В цьому році на Чемпіонаті України я брав реванш у свого "кривдника", з яким я зустрічався на "молодьожці" у віці 18 років. Тоді він виграв незаслужено — мене засудили. Тому цього разу я зробив усе можливе, щоб перемогти. У першому раунді двічі відправляв його у нокдаун, а у другому раунді бій зупинив суддя за явної моєї переваги."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Чи є у вас якісь обереги, символи які ви використовуєте?"

Євген: "Дуже цікаве запитання! Я дуже забобонний. У мене є щаслива капа. Є запасна, у якій я програв і більше ніколи не використовував. Капа, хрестики, обереги мама у сумку клала... Батьки завжди дуже переживають за мене, підтримують."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Як часто ви їздите на бої?"

Віктор: "Достатньо. Коли боксер молодий, то можна їздити часто — 2-3 рази на місяць, а коли ти у збірній України, то приймаєш участь у серйозних турнірах — 4-5 турнірів на рік. А за один турнір ти можеш провести 3-4 бої."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Коли наступний бій з отаманами?"

Віктор: "В цьому році отамани вже вилетіли. Програли кубинцям. В наступному році будемо брати реванш."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Скільки у вас золотих медалей?"

Віктор: "Золотих більше, ніж срібних або бронзових."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Чи є у вас якась особлива тактика ведення бою?"

Віктор: "Звісно є — витримувати дистанцію, не підпускати до себе супротивника."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи


Запитання із залу: "Скільки років ви добивалися звання чемпіонів?"

Євген: "Чотири роки. Саме стільки років серйозної роботи знадобилося, щоби отримати результат."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи


Запитання із залу: "Чи були у вас якісь інші курйозні випадки у шкільному житті крім тих, про які розповідав Валерій Миколайович?"

Євген: "Ви знаєте, ми всі не святі. У всіх були успіхи і проблеми. Ми з Віктором життєрадісні, веселі хлопці. Усіляких моментів у шкільному житті було багато. Але ось так одразу і не пригадаєш нічого. Точно можу сказати, що ми поважали і любили наших вчителів. "

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Як ви вчилися?"

Євген: "Вчилися добре! Ми не були відмінниками. Особисто в мене були дві "сімки" по "Укр.мові" та "Укрліт" у дев’ятому класі."

Віктор: "Я вчився так — головне, щоб по фізкультурі буле все добре! Вчився середньо."

Директор школи: "В Жені був достатній рівень учбових досягнень. Він міг три уроки полінуватися, а на четвертому видати все "як положено". Вітя був цілеспрямованим до спорту. Якщо Женя ще був у пошуку себе, спортом серйозно ще не займався у школі, то Віктор вже в школі серйозно займався спортом. Вже тоді в нього було на меті стати чемпіоном! Я хочу, щоб всі присутні розуміли, що зараз вони зустрічаються з людьми, які не просто чогось досягли у житті, а з тими, хто є ярким прикладом ведення здорового образу життя. Ми постійно кажемо, що головне — знайти самого себе, вести здоровий образ життя. Ці хлопці якраз є гарним прикладом того, якими людьми потрібно прагнути бути, як потрібно наближатися до своєї мрії, працювати над собою."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання до Віктора: "Хто був Вашим тренером по Вінь-Чунь?"

Віктор: "Сухаренко Сергій Вікторович. Колись дзвонив мені, давав настанови перед боєм. Звісно, я вислухав його, було приємно його чути, що не забув про мене."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "У яких країнах ви побували?"

Віктор: "Я був у Китаї, Казахстані, Румунії."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "А наступна Америка?"

Віктор: "Дуже сподіваюся! Відверто кажу, що мета усіх боксерів — Америка! Найкращий бокс — в Америці. Тільки в Америці можна добитися хороших результатів. В нашій країні не цінують спортсменів. Все, чого ми досягли з Євгеном, ми досягли лише завдяки своїй цілеспрямованості. Нас ніяким чином не підтримували. Зараз я заробляю гроші не спортом. Все офіційно, легально, не думайте..."

Євген: "Я був в Росії, Польщі і особливо мені запам’яталася Швейцарія.

У всіх вас є вільний час. Прийшли зі школи, зробили уроки... Займіться собою! Ви повинні зрозуміти, що з кожним тренуванням ви будете ставати кращими. Чим більше часу ви зараз присвятите собі, спорту, навчанню — тим більше ви отримаєте в майбутньому. Не витрачайте час дарма! Дуже сподіваюся, що ви зробите якісь висновки після нашої зустрічі."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Віктор: "Насправді, до нас ніхто не приходив до школи, ось як ми до вас. Якби приходили — ми б раніше почали займатися спортом! Єдиним наставником тоді для нас був Валерій Миколайович. Я завжди його згадую у своїх інтерв’ю, пам’ятаю про нього... Він мене правильно налаштував. Я почав їздити на тренування до Кременчука... Пам’ятаю, як на тренуваннях я програвав хлопцям, я ж тоді майже нічого не знав... А зараз ті, хто мене "бив" на тренуваннях, беруть в мене автографи і шукають можливості зі мною потренуватися.
Все залежить від нас! Якщо є бажання, прагнення... Мені було дуже важко. Потрібно було кожного дня їздити до Кременчука на тренування..."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи


Запитання із залу: "Чи були у вас такі моменти, коли хотілося опустити руки і більше ніколи не займатися спортом?"

Віктор: "Так, були! В мене був бій з англійцем... я програв. Після бою він до мене підходе, тисне мені руку, а я на нього дивлюся і, якби не було тренера — я б його вдарив! Я був в розпачі... я недооцінив його і переоцінив свої можливості. Я прийшов в роздягальню, сів... до мене підходили усі: президент федерації боксу, депутати, глава олімпійського комітету... А я знімаю рукавиці, кидаю їх, кажу, що кидаю бокс...

Пізніше я все добре обдумав, зрозумів, що це був для мене своєрідний урок, досвід. В мене з’явився стимул, бажання взяти реванш і досягти кращих результатів."

Євген: "Я вже розповідав про свою "чорну полосу" — сім поразок підряд... Тоді я зрозумів, що крім спорту в моєму житті більше нічого немає. Якщо я його зараз покину, то чим далі буду займатися? Спорт — це сенс мого життя!

Я почав аналізувати свої помилки, спробував зрозуміти чому я програв... До змагань я готувався сам. Мені допомагали мої друзі: Сергій, Славко — ось він тут серед нас — "лапи" мені тримав. Підготовка до змагань — найважливіший етап! Прикладом може бути моя перемога на Чемпіонаті України серед професіоналів. Я готувався сам!"

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "А у вас багато переломів було?"

Євген: "Так, є у спорті і зворотна сторона медалі... Травми є, дуже багато. Були і переломи, і розриви м’язів, зв’язок, коліна... Але я ні про що не жалкую! Як сказав відомий на весь світ боксер Рой Джонс: "Біль тимчасова, а тріумф — вічний!". Нас запам’ятають воїнами, бійцями."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Чи були ті люди, які намагалися вас забрати з цього виду спорту?"

Євген: "Так, кожного дня! Були, є і будуть — мати рідна! А коли одружився... Витягли мене трішки зі спорту, але я повернувся!"

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "У вас є діти?"

Євген: "Поки немає."

Запитання із залу: "Займатися спортом краще самому чи з товаришем?"

Євген: "Краще з тренером! Це та людина, яка надасть необхідну інформацію, підкаже... А що тобі зможе підказати товариш? Він же сам ще нічого не знає. Він тебе нічому не навчить.

Завжди підбирайте собі самих сильних супротивників. Коли ви будете битися з самими сильними — ви будете рости, а коли з самими слабкими — будете деградувати, зросту не буде."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Які прийоми ви найчастіше використовуєте?"

Євген: "Ось у Віті у боксі три прийоми: боковий, прямий удари і аперкот. У мене все по-іншому. Бій — це набір прийомів. Немає такого, що ти вивчив один прийом і став чемпіоном. Ти повинен знати всі прийоми! В мене немає улюбленого прийому."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

Запитання із залу: "Що казали ваші батьки, коли ви почали займатися спортом?"

Віктор: "Батько підтримував, а мати — хвилювалась, постійно запитувала навіщо це мені треба. Зараз вона вже все розуміє, підтримує, адже бокс — це моє життя. Але мої бої, які транслюють по телевізору не дивиться. Лише коли знає, що я виграв, може подивитися у повторі."

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи

І ось пролунав шкільний дзвоник. Усі присутні привітали Євгена та Віктора бурхливими оплесками та гучним "Дякуэмо!", взяли автографи та зробили декілька фото на згадку.

Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи
Майстри спорту завітали до учнів власівської школи




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:




Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top