– Лише за останні місяці у судах Кіровоградщини завершено розгляд кількох такого типу судових справ за матеріалами нашого управління, – повідомив Олег Анатолійович. – Співробітники української спецслужби ідуть нога в ногу з часом. Наявна інформація свідчить про збільшення кількості правопорушень, скоєних з використанням комп’ютерних технологій. Через засоби масової інформації ми вже повідомляли про виявлення і покарання зловмисників, які займалися несанкціонованим втручанням у роботу мереж електрозв’язку, шляхом використання емуляторів (підробних) чіп-карт, що завдавало збитки державі. Наприклад, один з мешканців Кіровограда – такий собі винахідник від криміналу – виготовив «вічну» картку для таксофона (дуже схожу на звичайнісіньку) і користувався нею по кілька разів на добу, що призводило до підробки й спотворення процесу обробки інформації. Пристрій «умів» постійно самопоповнювати свою ємність. Місцева філія ВАТ «Укртелеком», тривалий час несла збитки, оскільки всі дзвінки виходили... безкоштовними, бо таксофони сприймали її за справжню. Злочинця засуджено до двох років позбавлення волі. (Додам, що були приклади, коли кіровоградські умільці продавали такі пристрої іноземним студентам. За матеріалами нашого управління Кіровським районним судом міста Кіровограда винесено вирок студенту-іноземцю. Ця молода людина отримала від мешканця Кіровограда емулятор телефонної картки для здійснення безкоштовних дзвінків. Протягом кількох місяців (допоки не був спійманий нами на «гарячому») іноземець мав змогу, не турбуючись про вміст власного гаманця, розмовляти з рідними та близькими зі спекотного заморського краю. Збитки ж – на кілька тисяч гривень – поніс вітчизняний оператор зв’язку. Додам, що власну провину підсудний визнав повністю. У вчиненому щиросердо розкаявся. Погасив завдані збитки. Тому, призначивши йому покарання відповідно до частини другої статті 361 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі терміном на два роки, суд, врахувавши пом’якшувальні обставини, звільнив правопорушника від відбуття покарання з випробовувальним строком на один рік).

– Є й свіжіші приклади?

– Так. Показово, що «комп’ютерні справи» та останні судові вироки за ними, характерні не тільки для обласного центру. Зокрема, співробітники УСБУ виявили мешканця Олександрії, котрий за грошові кошти збував бажаючим електронний довідник абонентів телефонних мереж Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком», де, серед іншого, містилася й конфіденційна інформація про «спецабонентів» та приватних осіб, матеріал про яких вилучено з електронних версій баз даних загальних довідкових служб за бажанням останніх. Після проведення відповідних експертиз та завершення слідства справу було передано до суду. А вже в серпні рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області цю особу визнано винною і засуджено до позбавлення волі на однин рік (з іспитовим строком в один рік) «з конфіскацією технічного засобу, призначеного для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку».

Інший приклад. Він стосується відразу двох приватних підприємців з Голованівська. Вони (незалежно один від одного), довідавшись про пароль та логін поважної державної установи містечка, з допомогою домашнього комп’ютера від її імені вчиняли несанкціоновані втручання в мережу Інтернет. Оскільки одночасна робота в Інтернеті двох користувачів з однаковими логінами та паролями неможлива, то й доступ для справжнього власника логіна періодично, – протягом кількох місяців року! – не міг не блокуватися при кожному наступному вході до Інтернету сторонніх осіб.

У вересні Голованівським районним судом обох горе-хакерів визнано винними та призначено покарання по частині першій статті 361 Кримінального кодексу України у вигляді штрафів у розмірі 1020 гривень (з кожного) з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоновані втручання.

Тим часом, дещо раніше, в самому Кіровограді оперативники виявили особу, яка, незаконно, дізнавшись про пароль для доступу в мережу Інтернет одного з державних закладів, в подальшому на власний розсуд поширювала дану конфіденційну інформацію серед оточення. Два роки позбавлення волі з однорічним іспитовим терміном - таким закономірним був вирок Ленінського районного суду.

Гадаю, що наведені приклади мають наочно застерегти потенційних «хакерів». Адже правоохоронці постійно удосконалюють форми й методи боротьби з протиправною діяльністю у сфері сучасних комп’ютерних технологій.

Розмову вів Федір Шепель,
прес-група УСБУ в Кіровоградській області.