Міська ТВК на своєму останньому засіданні 20 березня нарешті визначилась з датою проведення позачергових виборів міського голови – 18 травня 2008 року.
Варто нагадати перебіг, не позбавлених драматичних вкраплень подій, пов’язаних з виборами тутешнього градоначальника. Майже відразу опісля позачергових парламентських виборів нова Верховна Рада призначила позачергові вибори у кількох „безголових” містах України (Світловодськ – у тому числі) на 16 березня поточного року. Сталося це на початку січня. Але 15-го числа цього ж зимового місяця міська ТВК, з причин, до кінця так і не з’ясованих, майже у повному складі склала свої повноваження. Поки обирали нову, час на передбачені законодавством процедури, пов’язані з підготовкою до позачергових мерських виборів саме на 16 березня, невмолимо сплив.

мьортвиє с косамі стоят…". Мимоволі таке чи щось подібне до слів героя Савелія Крамарова із легендарних „Невловимих месників” навіюється, коли їдеш нашими трасами міжміського сполучення.
Враження таке, що наш совковий принцип „щоб не гірше, ніж у людей” знайшов свій спотворений відбиток і на дорогах, які своїми пам’ятними знаками, обелісками та стелами на честь загиблих завше нагадують якісь імпровізовані кладовища чи пантеони...
Наприклад, на трасі, що поєднала Світловодськ з Кременчуком (через Білецьківку), у напрямку Кременчука налічується шість таких жалобних „зарубок” (у зворотньому напрямку – чотири). На 22 кілометри! А є такі траси, говорять водії, де подібна концентрація скорботи, навіть, набагато вища. І от тобі парадокс: всі, з ким ми обговорили задану тему – ДАІшник, психолог, представник православ’я, а також, пересічні водії та пасажири – негативно відгукуються щодо подібної практики пошанування загиблих на дорогах, а вона (практика) набуває все більшого поширення. Та, перед тим, як викласти аргументи сторін по-порядку, доречно звернутися до іноземного досвіду – благо, всесвітня „павутина” Інтернету дозволяє знайти співбесідника хоч в Антарктиді. Так от наші респонденти з Англії, США, Канади, Німеччини і, навіть, із Японії відповіли однозначно і лаконічно: уздовж тамтешніх автобанів нічого подібного не спостерігається – не прийнято. Та й закон не дозволяє.

Непросто навіть перелічити скільки світловодських майстринь відгукнулося на пропозицію міського краєзнавчого музею представити свої роботи на виставку „Є, слава Богу, ще у нас майстри”, яку присвячено всеукраїнському Дню працівників культури і аматорів народного мистецтва. Та, все ж, не без допомоги працівника музею Віктора Сергєєва спробуємо провести невеличкий оглядовий екскурс. Тим більше, на увагу відвідувачів заслуговують всі без винятку майстрині. Зокрема, представниці авангардного стилю вишивання, який отримав назву „стрічкова вишивка”. Її репрезентують доробки сестер Людмили Нікішиної і Світлани Гордієнко - вони лише другий рік займаються такою вишивкою, але досягли вже значної майстерності. Традиційний спосіб вишивання – хрестиком – знайшов свій відбиток у роботах Тетяни Бондаренко та Валентини Котилевської, які в основі своїх композицій використовують християнські мотиви. А майже мікроскопічні хрестики у виконанні молодої майстрині Марина Касіщевої візуально дають в результаті такі собі яскраві самобутні панно...

Цими днями у Світловодську сталася черговий випадок з летальними наслідками, пов’язаний з експлуатацією безвитяжних водогрійних приладів... У квартирі багатоповерхівки на центральній вулиці рятівники і представники міського Управління експлуатації газового господарства (УЕГГ) виявили бездиханні тіла 50-річної жінки та її 17-річного сина. У їхньому помешканні спостерігалася вкрай небезпечна концентрація чадного газу – результат роботи безвитяжної газової колонки "Россиянка".

20 березня відбулася чергова прес-конференція за участю представників міської влади (зокрема, першого заступника міського голови Ю.Лукинського, секретаря міської ради Г.Френкеля, керівника апарату ради О.Литвиненко, заступника міського голови з комунальних питань Р.Петрова – на фото) та журналістів місцевих ЗМІ. Під час спілкування було озвучено ряд запитань, що стосувалися життєдіяльності Світловодська. Відповіді на них пропонуємо до вашої уваги…

25 березня у концертній залі міського Палацу культури понад 40 народних обранців взяли участь у пленарному засіданні 37-ї сесії міської ради п’ятого скликання.
На початку засідання керівник апарату ради Ольга Литвиненко запропонувала внести зміни до рішення міськради про формування територіальної виборчої комісії від 25.01.08 р. (зміни стосувалися звільнення з посади за власним бажанням голови ТВК). Після тривалої полеміки депутати 28-а голосами підтримали запропонований проект. Після цього заступник голови ТВК Віталій Стеблина прозвітував про роботу міської ТВК у ході підготовки до виборів міського голови. Наступним до слова було запрошено начальника юридичного відділу міськвиконкому Олександра Андросова, який своїм виступом переконав відхилити протест світловодського міжрайпрокурора на рішення, яке стосується надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Ізраїльській компанії медичних клінік «Neve horim ramle LTD» по вул. Павлова, між житловими будинками №№8, 16, 18. Протест полягав у тому, на цю ділянку був ще один претендент, і між ними мав би бути проведений конкурс. Депутати повірили юристу виконкому, хоч прокурор і був проти.

Трудова книжка є основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, тому при постановці на облік в центрі зайнятості трудова книжка є одним з основних документів, що пред’являється громадянином, а її копія зберігається в особовій справі безробітного. Порядок ведення трудових книжок визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, і Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 р. №58 з наступними змінами від 26.03.1996 р., 08.06.2001 р., 24.09.2003 р. (далі Інструкція).
Обов’язок внесення записів до трудових книжок покладено на відповідальних працівників підприємств, установ, організацій (далі роботодавці). На жаль, роботодавці досить часто допускають помилки при внесенні записів до трудових книжок працівників.

Рішенням сесії міської ради від 28-го вересня минулого року з метою створення кадрового резерву виконавчих органів міської ради та реалізації основних принципів місцевого самоврядування вперше в Кіровоградській області при Світловодській міській раді було створено Факультет муніципального управління. Директором проекту було затверджено секретаря міської ради Геннадія Френкеля а координатором проекту – керівника апарату ради Ольгу Литвиненко.
Після цього було оголошено набір серед бажаючих мешканців міста потрапити до кадрового резерву місцевих органів самоуправління. Слухачі, а таких з самого початку набралося більше 50, пройшли стажування у підрозділах виконавчого комітету: управлінні соціального захисту, економіки, ресурсів та розвитку міста, фінуправлінні, житлово-комунального господарства, організаційному та юридичному відділах тощо. Причому, всі вони абсолютно різної вікової категорії, дехто навіть з вищою освітою і стажем роботи.

Згідно з наказом від 17 березня 2008 р. головного Державного управління охорони використання водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Кіровоградській області з 1 квітня по 20 травня заборонено ловити рибу в усіх річках та їх кореневих водах, а в придаткових водах – з 1 квітня по 30 червня.
В усіх інших рибогосподарських водних об’єктах строки весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів встановлюються з 1 квітня по 30 травня.
У цей період любительське рибальство дозволяється на водоймах загального користування на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.

З метою посилення охорони та відтворення рибних запасів під час нересту риби на Кременчуцькому водосховищі з 25 березня по 3 червня 2008 року забороняється промислове та обмежується любительське і спортивне рибальство, а також добування інших водних живих ресурсів у зв’язку з нерестом.
Враховуючи інтереси рибалок-любителів, дозволяється спортивний та любительський лов риби в період нересту на Кременчуцькому водосховищі однією поплавковою вудкою з одним гачком у відведених для цього місцях, а саме...

Щорічно в загальноосвітніх школах міста та району спільно з МНС, управліннями освіти та культури проводиться фестиваль дружин юних пожежників-рятувальників (ДЮПР). Його метою є розвиток руху юних рятувальників, формування у дітей свідомого ставлення до дотримання правил безпеки життєдіяльності, навчання діяти в екстремальних умовах, виявлення творчих здібностей у дітей.
Так, на базі навчально-виховного комплексу «Гімназії – ЗОШ №4» 20 березня відбувся міський етан фестивалю ДЮПР, у якому взяли участь команди всіх шкіл міста. Разом зі своїми вболівальниками команди продемонстрували високий рівень підготовки до цього свята. Літературно-музичний конкурс «Запобігти, врятувати, допомоги» відзначався яскравим артистизмом учасників, а капітани продемонстрували свої теоретичні знання. Компетентне журі визначило найкращу команду фестивалю, нею стала дружина юних рятівників СЗОШ №3.

У п’ятницю, 15 березня, у міському Палаці культури з професійним святом вітали працівників управління житлово-комунального господарства. На урочистості запросили працівників КП «Світловодський міський водоканал», СП ТОВ «Світловодскпобут», зеленого господарства, комбінату комунальних послуг, ОСББ, ЖЕКів та всіх, хто обслуговує житлові будинки, Олександрійської ліфтової компанії, КП «Міськсвітло», КП «Шляховик», ремонтно-будівельного підприємства «Карат». Звісно, нам навіть важко уявити своє життя без їхньої щоденної роботи. За це їм щиро дякували і від себе, і від усієї громади заступники міського голови Юрій Лукинський та Роман Петров, директор заводу залізобетонних виробів, голова постійної комісії Світловодської міської ради з питань місцевого господарства та комунальної власності Георгій Золотаревський.

Найкращий читач України – це най-більший конкурс дитячого читання в Україні, який вже вчетверте проводиться Громадською організацією «Форум видавців» та Національною бібліотекою України для дітей.
В цьому році у конкурсі можуть взяти участь всі бажаючі учні 6 - 7-их класів – читачі шкільних бібліотек та міських і районних бібліотек для дітей.
Такі конкурси проходять і в нашому місті. Перший відбувся в школах, де діти цікаво і неординарно розпо-відали про свого улюбленого літературного героя. І, звичайно ж, ретельно готувалися до другого, адже тільки найкращі змогли потрапити до наступного етапу змагань, що відбувся в березні в Центральній міській бібліотеці.
Визначити найкращого серед найкращих виявилося справою нелегкою, адже конкурс – дитячий. А в такому віці програш особливо болючий, тим більше в інтелектуальній сфері.
Всі діти були чудово підготовлені – дотепно, з елементами театралізації представляли не тільки себе як особистість і читача, а й свою улюблену книгу.

Продовжуємо знайомство зі світловодцями, які жили далеко від нашого затишного українського міста. Але так склалася доля, а її нерідко корегують історичні та політичні події, що довелося покинути землю предків...
Коли нестерпною стала ситуація в азербайджанському селі, де дружньо жили люди різних національностей, і голова колгоспу азербайджанець Саліхов допомагав вірменам рятуватися від національної ворожнечі, що спалахнула раптово, мов роздмухане полум’я, більшість Новосартових та інших родин поїхали в м.Сальськ, що в Ростовській області. Проживають там компактно і зараз.
У глави роду Новосартових – Михайла Шагірмановича – до Світловодська ще 1978 р. переїхала донька, яка вийшла заміж за українця – Марія Волощук. Невдовзі до сестри переїхав брат Юрій з дружиною Нелею Шамілівною, а потім і батько Михайло Шагірманович разом з дружиною та молодшими синами Олександром і В’ячеславом.

Стрімкий ритм двадцять першого століття не дозволяє зупинитися ні на мить, звернути увагу на людей, що оточують нас. Прикро, що у суцільній круговерті ми іноді забуваємо яскравих особистостей, справжній самобутній талант...
Ангеліна Леонідівна Жданова належить до когорти обдарованих унікальним і рідкісним даром. Вона заслужений художник УРСР, чимало років свого життя віддала роботі на Світловодському керамічному заводі.
Заслуговує на увагу творчий шлях художниці. Після закінчення у 1958 році Одеського державного художнього училища Ангеліна Леонідівна працювала на Коростенському порцеляновому заводі. Протягом досить короткого часу вона зросла від художника третьої категорії до старшого художника, отримала звання заслуженого художника УРСР. Крім того, що Жданова створила неповторні авторські зразки посудного асортименту, була неперевершеною портретисткою по порцеляні.