Якщо коротко, то – ніяк... В Екологічній інспекції (у Світловодську телефон – 2-08-03) сказали, що, взагалі-то, звертатися у подібних випадках треба саме до них. Тільки...толку з цього. За нинішньої недосконалості українського законодавства, пояснили нам, авторитет екологічного інспектора знаходиться, говорячи молодіжним сленгом, нижче плінтуса. Наприклад, прибув він за викликом. А там, поряд з палаючим сухостоєм, стоїть, спершись на граблі, мерзотник. А може й не мерзотник... Бо ж на запитання: „Ти підпалив?”, дає заперечну відповідь, пояснюючи, мовляв, побачив, що горить – прийшов тушити... Буває, навіть, і таке, що палієві „не викрутитися”. Але це ще не означає, що „зло” буде покарано... Щоби документи та протоколи „запрацювали” проти порушника, їх треба надіслати спочатку до обласного екологічного начальства. А вже воно, наклавши необхідні резолюції, „спускає” їх факсом з командою, типа „розглянути”. І лише тільки потім „дєло” можна передавати до суду. Та, нажаль, зазначили екологи, суди доволі поблажливо ставляться до такого роду порушень. І врешті, з палія, як-то кажуть, як з гуся вода... Можна, звичайно, підсумували в світловодській „екології”, звертатися і до МНСників. Та тут є великий сумнів, що вони приїдуть гасити траву – не будинок же ж з людьми горить...

Підводячи риску, можна констатувати: минулорічний сухостій як палав, так і палати буде. А палії можуть нічого не боятися за відповідальність. Хіба що – перед своїми нащадками, яких вони „обкрадають” на сприятливе для повноцінного життя довкілля. Але, з нинішнім рівнем свідомості та культури, чи замислюється про таку „дрібничку” наш народець?

Ян ДРОБОВИК