Спочатку представницька делегація, яка складалася, переважно, з голів районних та міських освітянських профспілок (а це – аж ніяк не менше сорока людей) на чолі головою обкому Світланою Скалько навідалась до сільських шкіл у Микільському та Григорівці… А так, як вашого кореспондента з ними не було, то чим делегати там займались – нехай описують неупереджені і правдиві районні кореспонденти. А от сьома світловодська школа…

На її ґанку дорогих гостей зустрічав педагогічний колектив на чолі з директором Анжелікою Колесник та з начальником міського управління освіти Геннадієм Френкелем. Душевні, просякнуті поезією вітальні слова пані Анжеліки, по яблучку гостям – як символізм благословенної осені, плюс не менш душевна мелодія на саксофоні, яку тут же – на ґанку – виконав учень цієї школи Дмитро-Богдан Шевченко, додали розради гостям, перед тим, як вони увійшли всередину. Вже там, у актовій залі, директор презентувала присутнім відео-нарис про школу, яка, між іншим, увійшла до першої сотні найкращих середніх навчальних закладів України та до трійки кращих в області. А потім гості мали змогу, як-то кажуть, наживо познайомитися з провідними представниками педагогічного колективу. Серед них, зокрема, Наталя Мізіна – педагог з 51-річним стажем, з яких – 27 років працює заступником директора саме сьомої школи. Пані Наталя – відмінник освіти України, лауреат премії (2015 рік) імені Василя Сухомлинського. Трішки менше педагогічного стажу має вчитель математики, заступник директора з навчально-виховної роботи Тамару Щербатко – у пані Тамари 43-річний педагогічний стаж… Чи варто нагадувати, що найкращі з педагогічної плеяди даної школи є вчителями вищої категорії і що вони мають безліч здобутків на педагогічній ниви? Як от, до слова, вчитель української мови і літератури Людмила Гула, чия учениця Наталя Осадча лічені дні, як повернулася переможницею на Всеукраїнській шкільній олімпіаді, ставши Президентською степендіанткою.

…У слові у відповідь, яке виголосила голова обкому освітянської профспілки, гості були сповнені схвальних епітетів. А ще, користуючись нагодою, Світлана Скалько нагородила Геннадія Френкеля профспілковою нагородою – Відзнакою "За соціальне партнерство". Натомість пан Геннадій, як і інші педагоги, розповів і про свої здобутки у цій школі. Адже, перед тим, як очолити міське управління освіти, він кілька років пропрацював вчителем диковинної на той час інформатики (90-ті роки). Саме тоді, з огляду на новаторство і завзятість молодого вчителя Френкеля, сьома школа першою у Світловодську (і одна із перших в області) обзавелася власним комп’ютерним класом.

Ну, опісля цієї невимушеної офіційної частини, щоби гості не відчували себе вільними слухачами, їх "розбили" на чотири групи – для участі у такому собі квесті з чотирьох локацій: їм належало, разом із педагогами школи трішки позайматися рукоділлям, поспівати і навіть дерева садити. Мета даного квесту, як стало зрозуміло з інструкцій до нього, демонстрація того, що попри різні напрямки у своїй роботі педагоги сьомої школи працюють спільно на єдиний результат – високу якість знань у цій Альма-матер.

…А дерева гості з господарями не прості саджали – вони започаткували "Алею мрій": "садівник" пов’язуючи стрічечку на щойно посаджене деревце, мав сказати про свою мрію… Звісно, говорили про світле, затишне і мирне.