У Світловодському краєзнавчому музеї 14 липня відкрилася тематична виставка "Творці історії міста", присвячена Дню металурга, який відмічається 20 липня.

Як ми же повідомляли, 3 лютого у міському краєзнавчому музеї, без зайвого офіціозу і пафосу, відкрилася виставка художника Володимира Середенка. Сьогодні нам вдалося доторкнутися до творчої спадщини талановитого земляка. Ми побували на виставці і поговорили з працівниками музею.

Біля стін таловобалківського монастиря (в центрі — Валентина Животовська)Цими днями Світловодськ, включно з районом, відвідала чисельна делегація із музейних працівників кількох областей України та чиновників, відповідальних за туристичну галузь райцентрів Кіровоградської області, очолювала яких начальниця департаменту культури і туризму при облдержадміністрації Валентина Животовська.
Наше джерело, член молодіжної ради при голові Кіровоградської ОДА та член оргкомітету другого центрально-українського музейно-туристичного фестивалю від Світловодщини Микола Середенко розповів, що гості відвідали чимало визначних місць нашого району, зокрема, приватній зоопарк в Озерах та чоловічий монастир у Таловій Балці.

На згадку про музейне свято 13-го рокуРозхоже словосполучення "музейна тиша" 18 травня до світловодського краєзнавчого музею не мало жодного відношення. Адже тутешні музейники, як і їх колеги по всьому світу, відзначали своє професійне свято…
Нам принаймні невідомо, як воно пройшло у Луврі чи Ермітажі. А от на галявині заднього двору нашого музею було гамірно від гостей, які прийшли привітати директора Віктора Сергєєва та двох співробітниць музею — Тетяну Ткачук та Віру Кльованну.

Ікони можна не лише малювати — їх, виявляється, можна ще й вишивати. Бісером.
І якщо навідатись цими днями і протягом травня до міського краєзнавчого музею, то можна пересвідчитись — такі ікони і по колориту, і по своїй внутрішній наповненості аніскілечки не поступаються іконам, написаним пензлем.

Тетяна Калініченко і її роботиЗ 8 років Тетяна Калініченко, фінансистка одного з банків міста, займається вишиванням.
У скрутні 90-ті, заощаджуючи кошти, в’язала своїм домашнім светри, пуловери, шарфи тощо. Ближче до новітнього часу засвоїла доволі складку техніку вишивання різнокольоровими стрічками. Жодної роботи не продавала — все роздавала від щирого серця близьким та знайомим…