Де брати гроші?
Де брати гроші?
31 січня 2012
Як і з чого наповнювати міський бюджет так, щоб і вовки (держава) були ситі, і вівці (міста і села) були цілі.Четвертий "круглий стіл" — "Розширення дохідної частини бюджету — запорука розвитку міста", — який зібрався минулого четверга у конференц-залі кінотеатру "Прадо", поза сумнівів, найбільше відповідав назві Проекту, який вже кілька місяців поспіль реалізовує у Світловодську Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень (МЦСПМД). Адже називається цей Проект "Бюджет міста — під контроль громади"… Нагадаємо, у рамках цього Проекту, який МЦСПМД здійснює за підтримки Програми розвитку ООН в Україні і МЗС Данії, вже відбулися обговорення культурологічних, освітянських та медичних міських проблем (СІ, №№ 44, 48, 52). А напрацювання цих "столів" у вигляді порад і рекомендацій лягали на столи як міського голови, так і інших тутешніх чиновників.
Але засідання 26 лютого, сказала у своєму вступному слові експерт Проекту та ведуча Олена Макковій, має певною мірою підсумковий характер, адже, перед тим, як витрачати на щось бюджетні кошти, треба спочатку забезпечити їхнє надходження до бюджету. І тут громадяни, з чиїх податків та зборів збираються ці кошти, мають відігравати, якщо і не вирішальну роль, то, принаймні, і не роль мовчазного статиста… Перед тим, як надати слово керівникові Проекту, голові МЦСПМД Юрієві Лукинському, присутні тепло привітали експерта, віце-президента МВ УСППР, "аксакала" місцевого парламентаризму (40 років депутатського стажу) Михайла Шаповала з черговим днем народження, зазначаючи при цьому, що іменник, замість того, щоб сидіти за столом святковим обрав засідання за "круглим", бо усвідомлює важливість питання, що розглядається…
Після чого керівник Проекту таки перейшов до справи. Спілкуючись з мешканцями міста на задану тему, сказав він, Центр звернув увагу на те, що громадяни здебільшого переймаються видатковими складовими бюджету — скільки коштів потрібно на культуру, скільки на "комуналку" тощо. А от щодо дохідної його частини, то тут інтерес не такий вже й вагомий. Хоча, зазначив він, логічніше було б навпаки, адже, перед тим, як витрачати гроші, треба спочатку наповнити "казан". Ось чому на засідання, окрім експертів Проекту, членів громадських організацій та просто небайдужих городян, на "круглий стіл" люб’язно зголосилися прийти провідні фахівці міського фінансового управління — економісти Людмила Тємєрєва та Лариса Зуєва. Та перед тим, як надати їм слово, Лукінський провів для присутніх своєрідний лікнеп у питаннях бюджетної сфери, запропонувавши розглядати саме міський бюджет без місцевого, який, як відомо, складається із міського світловодського і селищного — Власівки, який, за своїми проблемами, майже тотожній з місцевим. Отже, вів далі доповідач, доходи міського бюджету забезпечуються податковими і неподатковими надходженнями, доходами від операцій з капіталом та трансфертами. Перший вид надходжень є найбільший — у 2011 році у Світловодську вони склали майже 32 млн. грн. У свою чергу, податкові надходження складаються з податку на доходи фізичних осіб, тобто, з нарахувань на зарплату, з податку на прибуток комунальних підприємств, плати за землю, місцевих податків та зборів і таке інше. Питома вага таких власних надходжень міського бюджету не значна.
"Якщо брати нещодавно затверджений бюджет міста на поточний рік у розмірі трохи більше 150 мільйонів гривень, — сказав Лукінський, — власні надходження складають лиш 23%. І цю прогалину покликані заповнювати трансферти у вигляді дотацій і субвенцій як з державного, та із обласного бюджетів"…
У продовження теми, названі вище економістки фінуправління розкрили присутнім, в чому полягає відмінність між дотаціями і субвенціями та розповіли про особливості бюджету міста на 2012 рік. З їх слів присутні дізналися, що у бюджетних показниках Світловодська простежується динаміка зростання — якщо минулорічний бюджет було виконано на 98%, але, якщо його порівнювати із бюджетом 2010 року, це виконання склало 130,5%. Також цього року місто може розраховувати на значне збільшення дотацій з держбюджету — 60,8 млн. грн. (у 2011 році — 51,5 млн. грн.) та субвенцій — 54,4 млн. грн. (у 2011 році — 47,5 млн. грн.). Та все одно, на думку фінансисток, бюджетні величини цього року навряд чи задовольнять потреби міста у повному обсязі. Відтак, більш істотне збільшення власних надходжень вони пов’язують із пожвавленням ділової активності у місті, включаючи, створення у ньому більш привабливої інвестиційної атмосфери… 
З чим не могла не погодитись і наступний оратор, експерт МЦСПМД, колишня начальниця управління економіки при міськвиконкомі Ольга Шевченко, яка, окрім цього, висловила і власне бачення у питанні збільшення власних надходжень. "Як ми бачимо, — сказала вона, — питому їхню вагу складає так званий податок на доходи фізичних осіб, на величину якого впливає номінальний рівень зарплати… Як відомо на сесії, окрім затвердження міського бюджету, було затверджена Програма соціально-економічного розвитку міста на 2012 рік, де передбачається ріст середньої зарплати на рівні 115,6%, а ось податок на неї запланований на межі 105,6%. Отже, тут у нас є резерв".
До резерву вона віднесла й обіцяне державою 13-відсоткове зростання у поточному році мінімальної зарплати та податкову недоїмку минулого року, яку деякі підприємства були не в змозі сплатити. Відтак, зазначила Шевченко, є надія, що цього року ці підприємства таки зможуть її погасити — так само, як і недоїмку по землі у розмірі 667 тис. грн. Буде також не зайвим, вела далі експерт, якщо власті звернуть увагу і на активізацію роботи у частині збільшення неподаткових надходжень зокрема, по орендній платі за об’єкти комунальної власності. Для цього треба, щоб ця плата надходила не до ЖЕКів, а до міського бюджету. Минулого року ця плата склала мільйон гривень, уточнила Шевченко.
"Можна ще створити позабюджетний цільовий фонд, який би наповнювався відповідним відсотком від сплати за дозвіл на проведення будівельних робіт, як це вже давно було зроблено у Кременчуці і на практиці показало свою дієвість", — закінчила експерт.
Наступна її колега, економіст Надія Мальцева, у свою чергу, зазначила, що очолювана нею Громадська рада провела кілька спільних засідань разом із бюджетною депутатською комісією напередодні прийняття бюджету-2012. Активісти цієї ГО рекомендували обранцям зробити більш динамічною плату за землю на якій знаходяться чимало міських підприємств — борг на кінець минулого року у цій площині склав 1,3 млн. грн. Але, зазначила Мальцева, депутати від цієї пропозиції відмахнулися, як від в’їдливої мухи. "Що й не дивно — чимало наших обранців водночас є директорами саме цих підприємств", — не без іронії констатувала експерт.
Її наступник Володимир Яременко, який тривалий час очолював транспортний відділ міськвиконкому також додав іронії до обговорення. Ми тут, сказав він, копійки розподіляємо, а в той час левова частка зборів з місць направляється до держбюджету, а вже звідти ми "ловимо" ці кошти у вигляді різних трансфертів. На його думку, громадські організації всієї України мають зосередитись на зверненнях до центральної влади з вимогою зміни самого принципу формування бюджету — не згори донизу, як зараз, а навпаки. 
Натомість іменинник Шаповал до цієї іронії додав ще й дещицю смутку. "Про яке збільшення власних надходжень ми можемо говорити, — заявив він, — коли минулого року з трохи більше двох тисяч світловодських підприємців — 800 припинили свою діяльність, бо не вбачають резону розвивати свій бізнес на наших теренах. А понад тисячу наших городян вимушені їздити на роботу до сусіднього і набагато промислово потужнішого Кременчука".
При цьому, підкреслив експерт, податок на їхню зарплату там і залишається. Відтак, закликав він, потрібно наполегливо виходити на Кабмін, Верховну Раду, Президента з вимогою зміни самого порядку оподаткування фізичних осіб. "Цей податок людина має платити не там, де працює, а там, де мешкає. Це — стала практика, прийнята майже у всіх цивілізованих країнах", — вніс і свою пропозицію Михайло Шаповал.
…Майже дві години тривали дискусія, підбиваючи підсумок якій, Лукинський сказав, що, дійсно, проблем накопичилось чимало, але тішить те, що присутні не зациклювались на них, а пропонували свої, здебільшого, слушні пропозиції і побажання. І якщо доводити їх як місцевим, так і обласним та столичним властям — а МЦСПМД бере на себе таку місію — позитивний результат не забариться.
Віталій АСАУЛЕНКО
Фото автора