Вівторок, 20 жовтня 2020
Культура

Культура. Реалії і перспективи

Юрій ЛукінськийЮрій ЛукінськийЗ року в рік, на прикладі лише одного нашого окремо взятого Світловодська, спостерігається стійке недофінансування культурницької галузі. Якби не перетнути "точку неповернення".
Понад тридцяти представників громадськості міста зібралось 28 жовтня у конференц-залі кінотеатру "Прадо" на "круглий стіл" обговорити чітко визначену тему "Потреби культури і бюджет міста".


Відкриваючи засідання, голова ГО Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень (МЦСПМД), керівник Проекту "Бюджет міста — під контроль громади" Юрій Лукінський доповів присутнім, що даний Проект здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії. Його мета — вироблення алгоритму співпраці міської влади і територіальної громади з найбільш актуальних питань життєдіяльності Світловодська. Він також нагадав, що наприкінці вересня, в рамках цього Проекту було проведено семінар-тренінг з метою освоєння представниками громади навичок правильного використання Закону України "Про доступ до публічної інформації".
"Я не випадково здійснив цей екскурс, — сказав Лукінський, — адже хочу, таким чином, віддати належне присутній на нашому "круглому столі" начальнику міського управління культури Надії Клокар — жодних перепон в отриманні інформації щодо діяльності очолюваного нею управління ми не відчули. Більш того, сьогодні Надія Іванівна, разом із керівниками структурних підрозділів управління культури, присутня на нашому засіданні, що є свідченням її відкритості і бажання співпрацювати з нами".
Це, наголосив Лукінський, — перший "круглий стіл". За місяць буде проведено другий, і він буде присвяченій освітянській галузі. У грудні — третій, і стосуватиметься він галузі охорони здоров’я. Але, зазначив доповідач, завтра — буде завтра, а сьогодні потрібно спробувати спільно пошукати шляхи виведення із багаторічного занепаду нашу культуру поки цей занепад на перетнув так звану "точку неповернення"…

Експерт Олена МакковійЕксперт Олена МакковійЗгідно інформації, отриманої з міського управління культури, вів далі керівник Проекту, "культура" Світловодська складається із семи бюджетних установ: чотири школи естетичного виховання, Центральна бібліотечна система, міські Палац культури та краєзнавчий музей та однієї госпрозрахункової організації — Парк культури і відпочинку ім. Т.Шевченка. Але останній, за словами доповідача, не здатен наразі утримувати себе самостійно і перманентно дотується з і без того скромних видатків на культурницьку галузь, що створює певні бюджетні перекоси. Але звинувачувати лиш один Парк у створенні хиткого становища всієї міської культури було би неправильно, що підтверджують цифри виконання міського бюджету за 9 місяців поточного року.
"З усього, ми можемо бачити, що воно сягає лише 76,6% від потреби на галузь культури. 98% фінансування галузі йдуть на зарплату та оплату комунальних послуг. За таких обставин управлінню культури з року в рік не вистачає коштів для гідного завершення року. І це — попри всі скорочення і реорганізації", — зазначив Лукінський.
Разом з тим, він навів позитивний приклад діяльності однієї культурологічної установи, яка, не чекаючи "манни небесної" від міського бюджету, намагається самостійно долати фінансові проблеми. Що, непевне, було приємно почути, також, присутній на засіданні директорці ЦМБС Єлизаветі Яловій. (Керівник Проекту мав на увазі нещодавнє відкриття на базі центральної міської бібліотеки нових послуг для своїх клієнтів з використання вільного доступу до інтернету під назвою "Бібліоміст", який бібліотекарі здійснили завдяки виграному міжнародному гранту. Прим. авт.). Але такий успіх він назвав радше винятком на тлі суцільного занепаду міської культури. Тому, виходячи із вищесказаного, він запропонував присутнім обговорити означену тематику, використовуючи програмно-цільовий метод.
"Тобто, — пояснив доповідач, — нам треба визначитись, що конкретно потрібно зробити в цій площині в цьому році, а що — в наступному. Іншими словами, кошти мають виділятися не на конкретний заклад, а на вироблену нами Програму. Програму, яка сповна би відповідала потребам громади".

Надія КлокарНадія Клокар…Якщо доповідь керівника Проекту мала ознайомчий аналітичний характер, то промова про стан справ у галузі міської культури з вуст безпосередньої начальниці цієї культури була сповнена ще більш невтішними цифрами та фактами. Зі слів Надії Клокар, управлінню щороку доводиться існувати в межах контрольних видаткових сум, які для нього визначає Міністерство фінансів.
"Наприклад, цього року Мінфін визначив цю суму в межах 3,9 мільйона гривень. І це при тому, що реальна річна потреба нашої культури сягає понад 5-ти мільйонів. Через це нам невистачило навіть на таку захищену статтю видатків, як зарплата, щонайменше, на 4 місяці до кінця року", — зазначила Клокар.
Всеохоплююче "затягування пасків", вже призвело, за її словами, до межування з порушенням мінімального нормативу (кількість, штат тощо), визначеного для закладів культури. Відтак, сказала начальниця управління, коло замкнулося: Мінфін, опісля всіх цих "затягувань", визначає, відповідні їм контрольні суми видатків, які, ясна річ, щоразу менші від попередніх.
"Із сльозами на очах благаю депутатів, щоб вони визначились нарешті із кількістю наших установ аби ми могли бути забезпечені фінансово на рік, а не 8-9 місяців як завжди… Я дуже рада, що така поважна громадська організація, як ваша, взялася зарадити нашим проблемам… Наше управління, разом із батьками учнів шкіл естетичного виховання, регулярно звертаємось із наболілим до обласної влади, Кабміну, до Міністерства культури. Переконана, що, коли до подібних звернень долучиться ще й громада, результативність буде на порядок вища", — наголосила Клокар.
Адже, сказала вона на завершення своєї невтішної промови, вже давно постало питання переглянути "на горі" нормативно-правову базу у контексті фінансування культурницької галузі, бо контрольні цифри для закладів культури беруться із розрахунку на одного жителя, в той час, як для закладів освіти — на одного учня, що, за її словами, значно більше в об’ємі фінансового ресурсу.

Культура. Реалії і перспективи…Далі було заслухано чимало пропозицій щодо шляхів "реанімації" міської культури. Були й ілюзорні, наприклад, запрошувати поспівати в міському Палаці культури відомих естрадних зірок. На що Клокар зауважила, що у вже "розкручених" виконавців такий об’ємний список умов — від сорту вранішньої кави і до марки лімузину для пересування плюс вартість квитків — що на їхнє виконання не вистачить й річного бюджету всієї міської культури.

Натомість експерт Проекту, колишня начальниця управління економіки при міськвиконкомі Ольга Шевченко порадила запропонувати властям частину коштів так званого цільового Фонду розвитку інфраструктури міста — в основному, позабюджетні кошти, отримані за вирішення різних земельних питань — направляти саме на культурологічні потреби.

Також було вирішено підтримати і створення Громадської ради при управлінні культури, що, на думку учасників зібрання, дозволить більш дієво контактувати культурологам з міською владою…

Цікава пропозиція пролунала з вуст аналітика Проекту Вадима Степанця.
"Ви знаєте, що у міському бюджеті заплановано 37 тисяч гривень на депутатські навчання? Тому пропоную домагатися перенаправити ці кошти на потреби нашої культури, а наш Муніципальний центр береться провести такі навчання без залучення бюджетних коштів, отримавши на це відповідний грант".
Хоча цей його "меседж" був таки більше спрямований до сумління місцевих обранців.

Віталій АСАУЛЕНКО



Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top