Відкриваючи засідання, голова ГО Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень (МЦСПМД), керівник Проекту "Бюджет міста — під контроль громади" Юрій Лукінський доповів присутнім, що даний Проект здійснюється за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії. Його мета — вироблення алгоритму співпраці міської влади і територіальної громади з найбільш актуальних питань життєдіяльності Світловодська. Він також нагадав, що наприкінці вересня, в рамках цього Проекту було проведено семінар-тренінг з метою освоєння представниками громади навичок правильного використання Закону України "Про доступ до публічної інформації".Це, наголосив Лукінський, — перший "круглий стіл". За місяць буде проведено другий, і він буде присвяченій освітянській галузі. У грудні — третій, і стосуватиметься він галузі охорони здоров’я. Але, зазначив доповідач, завтра — буде завтра, а сьогодні потрібно спробувати спільно пошукати шляхи виведення із багаторічного занепаду нашу культуру поки цей занепад на перетнув так звану "точку неповернення"…

Експерт Олена МакковійЗгідно інформації, отриманої з міського управління культури, вів далі керівник Проекту, "культура" Світловодська складається із семи бюджетних установ: чотири школи естетичного виховання, Центральна бібліотечна система, міські Палац культури та краєзнавчий музей та однієї госпрозрахункової організації — Парк культури і відпочинку ім. Т.Шевченка. Але останній, за словами доповідача, не здатен наразі утримувати себе самостійно і перманентно дотується з і без того скромних видатків на культурницьку галузь, що створює певні бюджетні перекоси. Але звинувачувати лиш один Парк у створенні хиткого становища всієї міської культури було би неправильно, що підтверджують цифри виконання міського бюджету за 9 місяців поточного року.Разом з тим, він навів позитивний приклад діяльності однієї культурологічної установи, яка, не чекаючи "манни небесної" від міського бюджету, намагається самостійно долати фінансові проблеми. Що, непевне, було приємно почути, також, присутній на засіданні директорці ЦМБС Єлизаветі Яловій. (Керівник Проекту мав на увазі нещодавнє відкриття на базі центральної міської бібліотеки нових послуг для своїх клієнтів з використання вільного доступу до інтернету під назвою "Бібліоміст", який бібліотекарі здійснили завдяки виграному міжнародному гранту. Прим. авт.). Але такий успіх він назвав радше винятком на тлі суцільного занепаду міської культури. Тому, виходячи із вищесказаного, він запропонував присутнім обговорити означену тематику, використовуючи програмно-цільовий метод.
Надія Клокар…Якщо доповідь керівника Проекту мала ознайомчий аналітичний характер, то промова про стан справ у галузі міської культури з вуст безпосередньої начальниці цієї культури була сповнена ще більш невтішними цифрами та фактами. Зі слів Надії Клокар, управлінню щороку доводиться існувати в межах контрольних видаткових сум, які для нього визначає Міністерство фінансів. Всеохоплююче "затягування пасків", вже призвело, за її словами, до межування з порушенням мінімального нормативу (кількість, штат тощо), визначеного для закладів культури. Відтак, сказала начальниця управління, коло замкнулося: Мінфін, опісля всіх цих "затягувань", визначає, відповідні їм контрольні суми видатків, які, ясна річ, щоразу менші від попередніх. Адже, сказала вона на завершення своєї невтішної промови, вже давно постало питання переглянути "на горі" нормативно-правову базу у контексті фінансування культурницької галузі, бо контрольні цифри для закладів культури беруться із розрахунку на одного жителя, в той час, як для закладів освіти — на одного учня, що, за її словами, значно більше в об’ємі фінансового ресурсу.

…Далі було заслухано чимало пропозицій щодо шляхів "реанімації" міської культури. Були й ілюзорні, наприклад, запрошувати поспівати в міському Палаці культури відомих естрадних зірок. На що Клокар зауважила, що у вже "розкручених" виконавців такий об’ємний список умов — від сорту вранішньої кави і до марки лімузину для пересування плюс вартість квитків — що на їхнє виконання не вистачить й річного бюджету всієї міської культури.

Натомість експерт Проекту, колишня начальниця управління економіки при міськвиконкомі Ольга Шевченко порадила запропонувати властям частину коштів так званого цільового Фонду розвитку інфраструктури міста — в основному, позабюджетні кошти, отримані за вирішення різних земельних питань — направляти саме на культурологічні потреби.

Також було вирішено підтримати і створення Громадської ради при управлінні культури, що, на думку учасників зібрання, дозволить більш дієво контактувати культурологам з міською владою…

Цікава пропозиція пролунала з вуст аналітика Проекту Вадима Степанця. Хоча цей його "меседж" був таки більше спрямований до сумління місцевих обранців.

Віталій АСАУЛЕНКО