Пишатися освітянською галуззю
Вимоги громади до освіти і її реальні можливості у Світловодську часто-густо не співпадають.Раніше ми описали перебіг "круглого столу", який у конференц-залі кінотеатру "Прадо" організував і провів Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень (МЦСПМД). Тоді, нагадаємо, обговорювалися питання розвитку міської культури у царині бюджетного фінансування — експерти Центру, представники громадськості та влади і, власне, самі культурологи окреслювали шляхи поліпшення діяльності міської культурології як рекомендації для влади, яка вже приступила до "верстки" міського бюджету на наступний рік… 24 листопада у тому ж місці відбувся подібний захід, але вже з суто освітянським "нахилом". І називався він — "Потреби територіальної громади в освіті і можливості місцевого бюджету".
^ Реклама ^Відкриваючи цей "круглий стіл", в якому взяли участь світловодські освітяни на чолі із заступницею начальника міського управління освіти Іриною Добровольською, представники депутатського корпусу та громадських організацій, ведуча, експерт МЦСПМД Олена Макковій нагадала присутнім, що Центр, за підтримки Програми розвитку ООН в Україні і МЗС Данії, реалізовує у Світловодську Проект "Бюджет міста — під контроль громади". Його провідною метою є залучення громади до активної участі у процесах місцевого самоврядування. І бюджетні питання відіграють тут свою провідну роль.
Голова МЦСПМД, керівник Проекту Юрій Лукінський, у продовження теми, торкнувся у своїй доповіді аналізу існуючого стану бюджетного забезпечення освітньої галузі Світловодська. Він нагадав, що міська освіта є найбільшою по бюджетному наповненню серед інших галузей — цьогоріч бюджет управління освіти склав 36,5 мільйонів гривень. Та, попри це, зазначив він, левова частка цього наповнення (21,4 млн. грн.) є зарплатою освітян, ще 7,8 мільйона гривень є так званими нарахуваннями на зарплату (або — "єдиним соціальним внеском"), 5,5 мільйона гривень йдуть на сплату за енергоносії. Ці видатки, наголосив Лукінський, підтримують галузь "на плаву". І лиш півтора мільйона гривень із сукупного бюджету УО направляються на розвиток — на товари та послуги. Але й з цих 1,5 мільйона — 84% витрачається на харчування у школах та дитячих садках.
Демонструючи слайди з графіками і порівняльними таблицями як результат власного вивчення проблем освітньої галузі міста, експерт Проекту, голова МО Всеукраїнської спілки жінок "Надія" Надія Мальцева наголосила, що на її погляд "бідування" освітньої галузі, втім, як всіх інших, відбувається через те, що бюджети плануються шляхом формул, які розробляються Міністерством фінансів, головним критерієм яких є принцип від досягнутого за попередній рік, щоправда, з урахуванням змін вартості енергоносіїв та росту мінімальної зарплати.
І дійсно погодилась Макковій, перед тим як надати слово заступниці начальника УО, принцип, яким керується Мінфін, є хибним. Він аж ніяк не заохочує до економії бюджетних коштів. Тут експерт розповіла, як в одній із шкіл вдалося зекономити пару тисяч гривень. Якщо їх повернути — на наступний рік, з урахуванням повернутих, дадуть менше. І тоді, аби їх освоїти, придумали здерти у кімнатах гігієни майже новенькі кахлі, щоб тут же покласти щойно куплені…
Кілька фахових штрихів до маловтішної освітянської картини додала Добровольська. За її словами, згідно бюджетного запиту на наступний рік, управлінню потрібно 62 мільйона 530 тисяч гривень. Тоді, сказала вона, можна розраховувати і на виплату зарплати, і на своєчасну сплату за енергоносії, і на розвиток — придбання комп’ютерів та іншої матеріально-технічної бази. А от Мінфінівська цифра, яку вже довели тутешнім освітянам, складає 39 мільйонів 934 тисячі гривень, тобто, 63,9% від потреби.
Також, з 90-х років для дошкільних закладів не було виділено жодної бюджетної копійки на придбання постільної білизни та кухонного інвентарю, не говорячи вже про холодильне обладнання — про що освітянам регулярно нагодують санітарні служби.
Відносно комп’ютерізації… Як обладнали, сказала Добровольська, у 2008 році три таких класи — після жодного класу не додалося (забезпечення комп’ютерною технікою світловодських шкіл складає 33,3% — найнижчий показник в області). Підсумовуючи вона зазначила, що на переконання освітян, виправлення ситуації на краще можливе при взаємодії бюджетів всіх рівнів, бо місцевий таких навантажень не витримає…
Наступний оратор, віце-президент МВ УСППР Михайло Шаповал, який протягом 40-ка років був депутатом міськради та займав відповідальні посади органах місцевої влади, основну провину за нинішній стан (і не лише освітньої галузі) поклав на міське управління економіки. За його словами, нині воно, на відміну від совєтських часів, неспроможне якісно аналізувати міські бюджетні процеси, перетворившись по суті на філію відділу архітектури і земельних ресурсів. Паралельно з критикою, з його вуст пролунало кілька пропозицій, зокрема, як заощадження коштів, він запропонував перевести школи на автономне опалення…
Натомість, директорка однієї із шкіл, депутатка Надія Прасол нагадала присутнім нещодавні заяви Президента Януковича щодо перегляду нормативів наповнення класів та схем фінансування, виходячи від потреб кожної дитини, впровадження інклюзивної освіти (спільне навчання звичайних дітей і дітей з особливими потребами) тощо. Відтак, підкреслила вона, говорити про бюджет освіти на 2012 рік ще зарано — всяке може статись.
Насамкінець Макковій пригадала своє стажування у серпні цього року по обміну досвідом з питань місцевого самоврядування у 30-тисячному польському містечку Голіньов. Так от, вела далі ведуча, кілька років тому мером цього заштатного містечка став один енергійний та креативний пан, якій у пошуку шляхів наповнення місцевого бюджету, підвів необхідні комунікації до чималенької за площею земельної ділянки. На ній охоче, насамперед, через привабливе оподаткування, розмістили свої представництва та потужності іноземні підприємства. Що, безумовно, призвело до різкого збільшення бюджетних надходжень… Також у Голіньові розташовані дві школи-інтернати для дітей-інвалідів. Одна фінансувалася з бюджету, інша — з пожертв. Остання показала більш дієвий результат своєї роботи буквально з усіх показників. І вже наступного року, враховуючи це, пріоритет бюджетного фінансування перейшов саме до неї.
Слова ще однієї шкільної директорки Валентини Ковшар, сказані наприкінці "круглого столу" можна вважати своєрідним підсумком:
Віталій АСАУЛЕНКО
"І це символічно, що зібралися ми саме зараз — коли у депутатському середовищі розпочалося обговорення бюджету міста на наступний рік. Обговорення ці не позбавлені дискусійної гостроти, адже ми знаємо, що через обмеженість бюджетних коштів жодна галузь життєдіяльності міста не забезпечується фінансово у повному обсязі. Ось чому на наше обговорення ми винесли кілька питань. Це, зокрема, які насправді потреби громади в освітніх послугах і яким чином вона може долучитися до освітніх програм і контролювати їхнє виконання. Адже всі ми — мешканці міста — є платниками податків з яких і формується видаткова частина бюджету будь-якої галузі", — сказала Макковій…
Голова МЦСПМД, керівник Проекту Юрій Лукінський, у продовження теми, торкнувся у своїй доповіді аналізу існуючого стану бюджетного забезпечення освітньої галузі Світловодська. Він нагадав, що міська освіта є найбільшою по бюджетному наповненню серед інших галузей — цьогоріч бюджет управління освіти склав 36,5 мільйонів гривень. Та, попри це, зазначив він, левова частка цього наповнення (21,4 млн. грн.) є зарплатою освітян, ще 7,8 мільйона гривень є так званими нарахуваннями на зарплату (або — "єдиним соціальним внеском"), 5,5 мільйона гривень йдуть на сплату за енергоносії. Ці видатки, наголосив Лукінський, підтримують галузь "на плаву". І лиш півтора мільйона гривень із сукупного бюджету УО направляються на розвиток — на товари та послуги. Але й з цих 1,5 мільйона — 84% витрачається на харчування у школах та дитячих садках. "От і виходить, — сказав доповідач, — що на придбання новітньої комп’ютерної техніки, навчального обладнання для устаткування кабінетів фізики чи хімії і таке інше коштів практично не залишається"…
Демонструючи слайди з графіками і порівняльними таблицями як результат власного вивчення проблем освітньої галузі міста, експерт Проекту, голова МО Всеукраїнської спілки жінок "Надія" Надія Мальцева наголосила, що на її погляд "бідування" освітньої галузі, втім, як всіх інших, відбувається через те, що бюджети плануються шляхом формул, які розробляються Міністерством фінансів, головним критерієм яких є принцип від досягнутого за попередній рік, щоправда, з урахуванням змін вартості енергоносіїв та росту мінімальної зарплати."От така ситуація потребує якісних змін. Одна з яких є формування бюджету не згори донизу, а навпаки. Тобто, бюджетно-цільовим методом", — резюмувала Мальцева.
І дійсно погодилась Макковій, перед тим як надати слово заступниці начальника УО, принцип, яким керується Мінфін, є хибним. Він аж ніяк не заохочує до економії бюджетних коштів. Тут експерт розповіла, як в одній із шкіл вдалося зекономити пару тисяч гривень. Якщо їх повернути — на наступний рік, з урахуванням повернутих, дадуть менше. І тоді, аби їх освоїти, придумали здерти у кімнатах гігієни майже новенькі кахлі, щоб тут же покласти щойно куплені…
Кілька фахових штрихів до маловтішної освітянської картини додала Добровольська. За її словами, згідно бюджетного запиту на наступний рік, управлінню потрібно 62 мільйона 530 тисяч гривень. Тоді, сказала вона, можна розраховувати і на виплату зарплати, і на своєчасну сплату за енергоносії, і на розвиток — придбання комп’ютерів та іншої матеріально-технічної бази. А от Мінфінівська цифра, яку вже довели тутешнім освітянам, складає 39 мільйонів 934 тисячі гривень, тобто, 63,9% від потреби. "Це всього лиш на три мільйона більше, ніж у 2011 році. Але ж, якщо врахувати обіцяне урядом збільшення зарплати та ймовірне зростання вартості енергоносіїв, то цих коштів нам знову буде катастрофічно не вистачати, — сказала заступниця начальника УО. — Ще з 90-х років минулого століття у кабінетах фізики та хімії відсутні необхідні для практичних занять хімреактиви — вчителі ледь не на пальцях пояснюють різні процеси та реакції".
Також, з 90-х років для дошкільних закладів не було виділено жодної бюджетної копійки на придбання постільної білизни та кухонного інвентарю, не говорячи вже про холодильне обладнання — про що освітянам регулярно нагодують санітарні служби.
Відносно комп’ютерізації… Як обладнали, сказала Добровольська, у 2008 році три таких класи — після жодного класу не додалося (забезпечення комп’ютерною технікою світловодських шкіл складає 33,3% — найнижчий показник в області). Підсумовуючи вона зазначила, що на переконання освітян, виправлення ситуації на краще можливе при взаємодії бюджетів всіх рівнів, бо місцевий таких навантажень не витримає…
Наступний оратор, віце-президент МВ УСППР Михайло Шаповал, який протягом 40-ка років був депутатом міськради та займав відповідальні посади органах місцевої влади, основну провину за нинішній стан (і не лише освітньої галузі) поклав на міське управління економіки. За його словами, нині воно, на відміну від совєтських часів, неспроможне якісно аналізувати міські бюджетні процеси, перетворившись по суті на філію відділу архітектури і земельних ресурсів. Паралельно з критикою, з його вуст пролунало кілька пропозицій, зокрема, як заощадження коштів, він запропонував перевести школи на автономне опалення… Натомість, директорка однієї із шкіл, депутатка Надія Прасол нагадала присутнім нещодавні заяви Президента Януковича щодо перегляду нормативів наповнення класів та схем фінансування, виходячи від потреб кожної дитини, впровадження інклюзивної освіти (спільне навчання звичайних дітей і дітей з особливими потребами) тощо. Відтак, підкреслила вона, говорити про бюджет освіти на 2012 рік ще зарано — всяке може статись.
Насамкінець Макковій пригадала своє стажування у серпні цього року по обміну досвідом з питань місцевого самоврядування у 30-тисячному польському містечку Голіньов. Так от, вела далі ведуча, кілька років тому мером цього заштатного містечка став один енергійний та креативний пан, якій у пошуку шляхів наповнення місцевого бюджету, підвів необхідні комунікації до чималенької за площею земельної ділянки. На ній охоче, насамперед, через привабливе оподаткування, розмістили свої представництва та потужності іноземні підприємства. Що, безумовно, призвело до різкого збільшення бюджетних надходжень… Також у Голіньові розташовані дві школи-інтернати для дітей-інвалідів. Одна фінансувалася з бюджету, інша — з пожертв. Остання показала більш дієвий результат своєї роботи буквально з усіх показників. І вже наступного року, враховуючи це, пріоритет бюджетного фінансування перейшов саме до неї. "Я вважаю це гарним прикладом для наслідування. Адже у Світловодську є чимало позашкільних гуртків та секцій, які лиш за так звану батьківську плату умудряються блискуче справлятися із своєю роботою", — зазначила Макковій…
Слова ще однієї шкільної директорки Валентини Ковшар, сказані наприкінці "круглого столу" можна вважати своєрідним підсумком:
"Це дуже добре, що в місті є ще хтось, окрім освітян і батьків наших підопічних, хто переймається нашою галуззю. Сьогодні пролунало цікавих промов і слушних пропозицій. Тож, давайте їх акумулювати і доносити місцевій владі аби вона лобіювала наші інтереси на загальнодержавному рівні під неусипним контролем громадськості".
Віталій АСАУЛЕНКО
