Наше суспільство стрімко змінюється, за короткий проміжок часу воно стало "надтехнічним". Як в умовах сучасного суспільства, комп’ютеризації і глобалізації викликати в дітях інтерес до того, що може допомогти в житті — до духовності? Одним з таких місць, де в дитину можна закласти усвідомлення духовних цінностей, шанобливе відношення до святинь, любові до Православної традиції, являється православний дитячій табір.

Кожного літа в різних єпархіях УПЦ розпочинають свою роботу дитячі літні табори. Багато років на Волині діє дитячий табір "Стежина добра". В Полтавській області працюють православні табори відпочинку "Орлятко" та "Псьол", Кременчуцька єпархія організовує православний наметовий табір неподалік від міста Лубни. У Бердянську розпочав свою роботу дитячий денний табір "Юний паломник". Для вихованців недільних шкіл Мелітополя діє літній табір під назвою "Лествиця". Відкриваються православні табори і на Прикарпатті.

По благословенню єпископа Олександрійського та Світловодського Боголєпа, за запрошенням настоятеля чоловічого монастиря (скита) у с. Талова Балка архімандрита Серафіма, і у наших краях, влітку було організовано православний дитячій табір "Світлячок". Усі жителі міста чудово знають, яка щедра Світловодська земля на чарівні куточки природи. Талова Балка — це мальовниче село з озерцем, свіжим чистим не загазованим повітрям, холодною криничною водою, відсутністю шкідливих, і таких уже звичних для нашого перенасиченого технікою життя, магнітних хвиль. Це ідеальне місце для відпочинку від інтернету, мобільного зв’язку та віртуального світу, як для дітей, так і для дорослих.

Чому табір носить назву "православний"? Тому що у таборі усі дотримувались певних правил — молитва зранку та ввечері, перед їжею та після неї, участь дітей у богослужінні і церковних таїнствах — Сповіді та Причастя, вивчення Святого Писання та основ Православної віри, розмови зі священником. Але саме головне, атмосфера любові, довіри, поваги до особистості дитини, дружня атмосфера, активний відпочинок та купання. Можливість оздоровити не тільки душу а й тіло.

Цього літа у таборі відпочивали близько 30 дітей з Недільних шкіл храму Архистратига Михаїла та храму Петра і Павла м. Світловодська. Відпочивали вони у ІІ зміну. Першими хто відвідав Талову Балку були діти з храму св. мученика Онуфрія м. Кривий ріг. Світловодці та Криворожани залюбки знайомились. Гості з Кривого Рогу підготували невеличкий концерт. Вихованці зі Світловодську відповіли взаємним концертом. А потім на березі озера влаштували загальну трапезу, їли польову кашу, шашлик, у веселій атмосфері співали, спілкувались, фотографувались. Криворожани зізнались, що додому їм їхати зовсім не хочеться, що вони залюбки залишилися б тут на все літо…

Сам табір розміщувався у приміщенні сільського будинку культури — велика кімната для хлопчиків і менша для дівчат (у таборі хлопчиків виявилося більше ніж дівчаток). А також наметове містечко у чотири палатки для вихователів. Для батьків, які приїхали сюди з малими дітьми, жителі монастиря люб’язно надали два сільських будиночки. На сцені СБК, розстеливши великий килим, було облаштовано ігрову кімнату — майданчик, де діти стрибали, показували підвладні тільки дитячій невгамовності різні акробатичні трюки, дивились мультфільми та грали у різні настільні ігри. У таборі з дітьми працювали вихователі, вожаті, священик.

Кожен ранок починався з зарядки, і коли тіло та розум прокинулись, всі ставали на ранкову молитву (ранкове правило). Потім сніданок. Після сніданку всі розходились на "послух". Кожен день діти та дорослі виконували якусь корисну роботу для скиту, що була їм по силам.

Харчування три рази на день: свіжі овочі і фрукти, молочні, м’ясні та рибні страви у відповідності із встановленим постом (для діток дозволялось їсти майже все). Найбільша радість улітку — це вода. Усім сподобалось щоденне купання в озері — це чудодійний засіб оздоровлення організму.

А ввечері на березі озера співали пісні, готували шашлики. Хлопці рибалили, риби ловили багато, але усю відпускали, бо вона ще маленька.

Цікаво те, що найбільше діти люблять згадувати моменти послуху. Адже їм довіряли і давали можливість стати відповідальними та потрібними, проявити себе в ділі, зробити добру справу. Хлопчики допомагали очищати монастирський садок від уже спиляних гілок, а на очищеному місці тепер буде стояти пасіка. Працювали, та й про дозвілля не забували. Діти відібрали дві довгі палиці для того, щоб розтягти волейбольну сітку. Мабуть, найвідповідальнішим став послух носити цеглу, працювали і найстарші хлопці з табору, і вихователі (чоловіки), ченці, послушники та настоятель храму о. Серафім. В цей час дорослі дівчата пололи огород, а найменші — збирали вишні, шовковицю, лікарські трави для чаювання. Робота знайшлась для всіх, усі виявились потрібними та корисними.

Зазвичай послух займав першу половину дня, поки ще не спекотно, далі обід, тиха година та дозвілля. Творчі уроки рукоділля з дітками проводила художниця Бондаренко Ксенія. Дітки приготували для о. Серафіма великий плакат зі своїми долоньками та деревом яке дало плоди любові (усі дітки на сердечках написали свої імена, та приклеїли їх на дерево).

На четвертий день відпочинку до табору завітав громадський активіст Олександр Форостяний, зі своєю олімпіадою. Він створив справжнє спортивне свято, з естафетами, стрибанням, перетягуванням канату, грою у волейбол, конкурсами, а також веселими стрибками у воді. Найкращі (найкращими виявились усі) отримали нагороди, подарунки і грамоти.

В останній день перебування у таборі було трохи сумно, повертатись з такого цікавого та незвичного місця не хотілось… Відпочивати у православному таборі дітям дуже сподобалось, вони отримали купу яскравих спогадів, багато з них знайшли нових друзів і з нетерпінням чекають наступного року. Саме тут діти по новому відкрили для себе світ Церкви.

Господь завжди відповідає "Так!" на наші молитви. Тож, висловлюємо Йому найбільшу подяку. Також вдячні настоятелеві монастиря о. Серафіму, батькам і родичам дітей. Дуже вдячні директору ПАТ "Світловодський завод" "Спецзалізобетон" Халінбаджах Володимиру Іллічу за надання транспорту для перевезення, директору ТОВ "Плайтех" Печеному Олексію Борисовичу, директору Кременчуцької ГЕС Яременко Сергію Олександровичу за спортивне знаряддя. А також "ВК і К", “Хлібодар”, "Світловодська паляниця", "Каскад Плюс", р.б. Марині, Галині, Аліні, Ользі. Висловлюємо вдячність головному редактору Богдану Дроздову за висвітлення діяльності табору та чоловічого скиту у с. Талова Балка у своїх виданнях.

Без вас не вдалося б організувати та втілити такий корисний проект. Головною спорудою монастиря є храм Преображення Господнього, а головною місією табору було — духовне, душевне і фізичне преображення. Правильно навчаючи підростаюче покоління, ми впливаємо на наше майбутнє, це можливість виховати свідомих громадян свого суспільства.