За тишею і спокоєм — до «Соломії»!
У Світловодському районі 19 серпня цього року відкрилася перша зелена садиба. Піонерами цієї туристичної справи стали жительки села Яремівки, мати й донька Ліна Тимофіївна Кошулька й Наталія Юріївна Саламашенко. Про вибір справи, особливості "Соломії" та про людей ми спілкуємося сьогодні з цими рішучими жінками.
— Ліно Тимофіївно, чому, власне, зелений туризм? Як виникла така ідея?
— Розпочалося все з того, що ми дізналися, що продається будинок на околиці села, у місці, яке нам дуже подобалося. На той час про зелену садибу наша сім’я зовсім не думала. Ми самі захотіли мати певний оазис, куди можна прийти відпочити, насолодитися красою краєвидів. А це місце якраз відповідало нашим бажанням і уявленням. Подвір’я і хату слід було приводити до ладу. Ми зробили чималу роботу, і ось коли вирішили, що на цьому етапі досить і можна вже влаштовувати собі відпочинок… нас пограбували. Випадок дуже неприємний, який викликає емоції, розголос та спонукає до дій. Обговорюючи ситуацію з односельчанами, ми розговорилися із завідуючою районним будинком культури Оленою Коваленко, яка висловила думку, що коли і відновлювати інтер’єр, то вже в абсолютно новій якості, створюючи відпочинок не тільки собі, а й іншим. Це було несподівано, проте ідея нас захопила і достатньо швидко була реалізована.
— Скільки пройшло часу від ідеї до відкриття садиби?
— Півроку.
— Це досить короткий строк для нової справи.
— Роботи вистачало усім. У першу чергу нашій родині, але нам допомагало багато людей. Особлива подяка односельчанину Володимиру Кошульку за збудовану бесідку, а також нашим місцевим фермерам Айкараму Тартикяну і його синам, які допомагали технікою для демонтажних робіт.
— Наталіє Юріївно, садиба носить дуже милозвучну та незвичайну назву. Як вона з’явилася? Це на честь когось?
— Назва дуже важлива, це обличчя будь-якого закладу. І ми дуже ретельно її добирали. Хотілося чогось небуденного. У нашій родині немає жінок з таким іменем. А "Соломія" — це не лише жіноче ім’я, а й зашифрований код, замисел нашої справи: садиба, оповита лісом, оздоблена мальвами — іскорка Яремівки. Разом виходить — Соломія.
— Ліно Тимофіївно, бачу багато вишивки, картин, предметів старовини. Це випадковість?
— Річ у тому, що це наша родзинка. Наша оселя не лише місце для відпочинку, а й своєрідний музей народної творчості. Ми хотіли зберегти, наскільки це можливо, історію колишніх поколінь, показати, як жили раніше у нашій Яремівці, зберегти дух тих часів. У хаті є груба й лежанка, застелені домотканими ряднами, ліжка, прикрашені підузорниками. Більшість речей нам принесли односельчани, щоб поділитися сімейними скарбами з іншими. Велика частина колекції вишивки складається з робіт моєї нині покійної свекрухи Ніни Миколаївни Кошульки. На відкриття до нас приїхала жителька села Глинськ Катерина Сербин і подарувала картину й вишиту скатертину, то скатертину ми відразу постелили на стіл, і вона вже радувала наших гостей.
— Які цікавинки Ви можете запропонувати своїм гостям?
— Ми не вишукували чогось надзвичайного. Як не дивно це звучить, найкраще в усьому — це простота. Як я вже говорила, садиба знаходиться на околиці села, до того ж з усіх боків вона доволі далеко від інших дворів. Тож перш за все вона стане знахідкою для тих, хто втомився від гамірного міста, хоче насолодитися тишею і відпочити душею. Поруч ліс, озеро, річка Цибульник. Можна просто гуляти, можна рибалити, збирати трави, гриби.
— І ви знаєтеся на цих рослинах, можете навчити, допомогти?
— Так, добре знаю, коли яку траву збирати, як правильно сушити. Я досвідчений грибник, збираю, сушу, консервую, солю гриби.
— А почастувати зможете, наприклад?
— Звісно, усе за бажанням відпочиваючих. І не лише грибами. Вони можуть готувати їжу самі, а можуть замовити її приготування у нас. Це традиційне меню: борщ, вареники, пампушки, млинці з різними начинками. Ми тримаємо корову, тож можемо напувати парним молоком, свіжезготованою сметаною, ряжанкою. До речі, це теж свого роду цікавинка — можемо представити майстер-клас з їх приготування, пряження молока, можемо навчити пекти хліб у справжній печі або орудувати рублем і качалкою, якими раніше "прасували" сорочки та штани. Або показати, як витягти з гарячої печі рогачем великий казан за допомогою звичайної скляної пляшки.
— А як щодо зимового відпочинку?
— Так, чекаємо на гостей і взимку, у нас прекрасні місця для катання на лижах і санчатах. І взимку, і влітку можна покататися на конях.
— Село не можливо уявити без пісні…
— І ми зможемо це довести. Я гарно співаю. Активний учасник сільської самодіяльності, тож і розважимо, і посумуємо з піснею.
— Ви щойно відкрилися, але хочеться запитати про плани на майбутнє.
— Це питання мене не дивує, адже планів дійсно багато. Хочемо облаштувати дитячий майданчик, зробити дитячу та дорослу гойдалки, поставити біля садиби тин, по-іншому висадити квіти. У нас є ткацький верстат, під який треба облаштувати місце, і тоді в нас додасться ще один майстер-клас.
— Як поставилися односельці до того, що у селі з’явився такий незвичайний об’єкт?
— Люди дуже доброзичливо реагують на нашу діяльність, допомагали і продовжують допомагати, чекають на наших відвідувачів. Радіють, що село розвивається, і у ньому з’являється щось нове. Допомагали організувати відкриття садиби, а по закінченню заходу ще довго не розходилися, співали, танцювали та просто говорили один з одним. І ми їм за це вдячні. А ще я дякую своєму синові, зятеві та онукові, які підтримували нас і вклали багато зусиль у нашу сімейну справу.
— Яка вартість послуг, як добратися до "Соломії" і як з Вами зв’язатися?
— Вартість проживання однієї особи на добу — 60 грн., усе інше за домовленістю, залежно від уподобань наших гостей.
Наша адреса: Світловодський район, село Яремівка, вул. Лесі Українки, 30. З міста Світловодська курсує автобус Світловодськ — Арсенівка.
Завжди на зв’язку за телефонами: (097) 556 70 36 — Ліна Тимофіївна Кошулька, (096) 389 69 31 — Наталія Юріївна Саламашенко.
Чекаємо на вас!
— Розпочалося все з того, що ми дізналися, що продається будинок на околиці села, у місці, яке нам дуже подобалося. На той час про зелену садибу наша сім’я зовсім не думала. Ми самі захотіли мати певний оазис, куди можна прийти відпочити, насолодитися красою краєвидів. А це місце якраз відповідало нашим бажанням і уявленням. Подвір’я і хату слід було приводити до ладу. Ми зробили чималу роботу, і ось коли вирішили, що на цьому етапі досить і можна вже влаштовувати собі відпочинок… нас пограбували. Випадок дуже неприємний, який викликає емоції, розголос та спонукає до дій. Обговорюючи ситуацію з односельчанами, ми розговорилися із завідуючою районним будинком культури Оленою Коваленко, яка висловила думку, що коли і відновлювати інтер’єр, то вже в абсолютно новій якості, створюючи відпочинок не тільки собі, а й іншим. Це було несподівано, проте ідея нас захопила і достатньо швидко була реалізована.
— Скільки пройшло часу від ідеї до відкриття садиби?
— Півроку.
— Це досить короткий строк для нової справи.
— Роботи вистачало усім. У першу чергу нашій родині, але нам допомагало багато людей. Особлива подяка односельчанину Володимиру Кошульку за збудовану бесідку, а також нашим місцевим фермерам Айкараму Тартикяну і його синам, які допомагали технікою для демонтажних робіт.
— Наталіє Юріївно, садиба носить дуже милозвучну та незвичайну назву. Як вона з’явилася? Це на честь когось?
— Назва дуже важлива, це обличчя будь-якого закладу. І ми дуже ретельно її добирали. Хотілося чогось небуденного. У нашій родині немає жінок з таким іменем. А "Соломія" — це не лише жіноче ім’я, а й зашифрований код, замисел нашої справи: садиба, оповита лісом, оздоблена мальвами — іскорка Яремівки. Разом виходить — Соломія.
— Ліно Тимофіївно, бачу багато вишивки, картин, предметів старовини. Це випадковість?
— Річ у тому, що це наша родзинка. Наша оселя не лише місце для відпочинку, а й своєрідний музей народної творчості. Ми хотіли зберегти, наскільки це можливо, історію колишніх поколінь, показати, як жили раніше у нашій Яремівці, зберегти дух тих часів. У хаті є груба й лежанка, застелені домотканими ряднами, ліжка, прикрашені підузорниками. Більшість речей нам принесли односельчани, щоб поділитися сімейними скарбами з іншими. Велика частина колекції вишивки складається з робіт моєї нині покійної свекрухи Ніни Миколаївни Кошульки. На відкриття до нас приїхала жителька села Глинськ Катерина Сербин і подарувала картину й вишиту скатертину, то скатертину ми відразу постелили на стіл, і вона вже радувала наших гостей.
— Які цікавинки Ви можете запропонувати своїм гостям?
— Ми не вишукували чогось надзвичайного. Як не дивно це звучить, найкраще в усьому — це простота. Як я вже говорила, садиба знаходиться на околиці села, до того ж з усіх боків вона доволі далеко від інших дворів. Тож перш за все вона стане знахідкою для тих, хто втомився від гамірного міста, хоче насолодитися тишею і відпочити душею. Поруч ліс, озеро, річка Цибульник. Можна просто гуляти, можна рибалити, збирати трави, гриби.
— І ви знаєтеся на цих рослинах, можете навчити, допомогти?
— Так, добре знаю, коли яку траву збирати, як правильно сушити. Я досвідчений грибник, збираю, сушу, консервую, солю гриби.
— А почастувати зможете, наприклад?
— Звісно, усе за бажанням відпочиваючих. І не лише грибами. Вони можуть готувати їжу самі, а можуть замовити її приготування у нас. Це традиційне меню: борщ, вареники, пампушки, млинці з різними начинками. Ми тримаємо корову, тож можемо напувати парним молоком, свіжезготованою сметаною, ряжанкою. До речі, це теж свого роду цікавинка — можемо представити майстер-клас з їх приготування, пряження молока, можемо навчити пекти хліб у справжній печі або орудувати рублем і качалкою, якими раніше "прасували" сорочки та штани. Або показати, як витягти з гарячої печі рогачем великий казан за допомогою звичайної скляної пляшки.
— А як щодо зимового відпочинку?
— Так, чекаємо на гостей і взимку, у нас прекрасні місця для катання на лижах і санчатах. І взимку, і влітку можна покататися на конях.
— Село не можливо уявити без пісні…
— І ми зможемо це довести. Я гарно співаю. Активний учасник сільської самодіяльності, тож і розважимо, і посумуємо з піснею.
— Ви щойно відкрилися, але хочеться запитати про плани на майбутнє.
— Це питання мене не дивує, адже планів дійсно багато. Хочемо облаштувати дитячий майданчик, зробити дитячу та дорослу гойдалки, поставити біля садиби тин, по-іншому висадити квіти. У нас є ткацький верстат, під який треба облаштувати місце, і тоді в нас додасться ще один майстер-клас.
— Як поставилися односельці до того, що у селі з’явився такий незвичайний об’єкт?
— Люди дуже доброзичливо реагують на нашу діяльність, допомагали і продовжують допомагати, чекають на наших відвідувачів. Радіють, що село розвивається, і у ньому з’являється щось нове. Допомагали організувати відкриття садиби, а по закінченню заходу ще довго не розходилися, співали, танцювали та просто говорили один з одним. І ми їм за це вдячні. А ще я дякую своєму синові, зятеві та онукові, які підтримували нас і вклали багато зусиль у нашу сімейну справу.
— Яка вартість послуг, як добратися до "Соломії" і як з Вами зв’язатися?
— Вартість проживання однієї особи на добу — 60 грн., усе інше за домовленістю, залежно від уподобань наших гостей.
Наша адреса: Світловодський район, село Яремівка, вул. Лесі Українки, 30. З міста Світловодська курсує автобус Світловодськ — Арсенівка.
Завжди на зв’язку за телефонами: (097) 556 70 36 — Ліна Тимофіївна Кошулька, (096) 389 69 31 — Наталія Юріївна Саламашенко.
Чекаємо на вас!