Юна Ганнуся після випускного вечора, як і її ровесники, пішла на фронт. Багато довелося їй перестраждати і пережити втрати бойових друзів. Дійшла вона до Берліна і закінчила ту страшну війну в Празі регулювальницею на перехрестях доріг. Ганна Іванівна — уже прабабуся, оточена любов’ю і турботою нащадків — доньки Людмили Робертівни та її родини.

А Надія Олексіївна подарувала Ганні Іванівні тепло свого серця, квіти і теплий плед. Спасибі, Ганно Іванівно, за Перемогу і довгих Вам років!

У ці травневі дні ми вшановуємо учасників Другої світової війни, які принесли мир майбутнім поколінням у далекому 1945-у. З кожним роком учасників бойових дій тих буремних 40-х стає все менше, отриманні поранення і сім післявоєнних десятиліть важким тягарем є для більшості з них. Їм за 90 і на святкову "ходу" 9 травня переважна більшість уже не може піти. Як важливо їх оточити турботою і теплом та записати їх спогади, живу історію тих далеких подій!

Світлана Шумська,
помічник депутата міської ради