- 8 березня — Міжнародний жіночий день, як такий, що "встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок";
- 1 травня — День праці, як "комуністичний рудимент … для уникнення економічних втрат";
- 9 травня — День перемоги, як такий, що "використовується московським режимом як головне ідеологічне обґрунтування агресії під
гаслами "боротьби з нацизмом і фашизмом", а також через те, що "закінчення Другої світової війни на європейському фронті у світі відзначається 8 травня і є не святковим, а траурним днем".
Зокрема, зробити святковими і неробочими днями народні депутати пропонують:
- 25 лютого — День української жінки (дата народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки — Лесі Українки);
- 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня — День матері.
"Зі зміною умов життя змінюються й традиції святкування. Це закономірно, тим паче в контексті війни. Настав час змінити все те, що нав’язували нам роками. Потрібен час. Але це не так складно, як здається", — прокоментувала на своїй сторінці у фейсбуці дискусію щодо запропонованих нововведень одна з авторок законопроєкту, народна депутатка Оксана Савчук.
