Проміжним результатом цієї бурхливої діяльності (і вірогідно, першої дати — коли засідатиме міськвиконком) стало 29 квітня. На "білодомівській" площі зібралась купка активістів і… одна вантажівка. Така "масовість", звісно, аж ніяк не внесла бодай якихось коригувань до засідання міського уряду — виконкому.



…Серед питань його чергового засідання, що, більш-менш, заслуговують на увагу, стало звітування однієї з заступниць головлікаря Світловодської ЦРЛ Орести Косович на тему, цілком логічну у переддень Дня перемоги — про стан медичної допомоги інвалідам та ветеранам війни, яких у місті налічується 1885 осіб. Отже, вони (інваліди та ветерани) є, щире бажання медиків їм допомагати — теж. Одначе, за словами пані Орести, все впирається у брак належного бюджетного фінансування. Якщо, згідно відповідної постанови Кабміну від 2007 року, витрати на один ліжко-день мали становити 35 і 45 гривень на харчування й медикаменти відповідно, то минулого року вони фактично склали відповідно 16,86 і 15,87 гривень. Така ж тенденція з дотримання вже цьогорічної Постанови КМ простежується і в році поточному: так, замість 55 грн. на харчування і 65 грн. на медикаменти (на один ліжко-день), світловодських ветеранів доводиться годувати на 16,06 грн. і на 14,46 грн. — лікувати. Доповіла Косович і про виконання у Світловодську державної Програми "Зірка пам’яті", яка охоплює цьогоріч 55 ветеранів.



Від найближчих виборів лісозаводці (а це близько півтори сотні громадян) голосуватимуть на виборчій дільниці у приміщенні першої школи — лісозаводська, як переконала урядників начальниця відділу державного реєстру виборців Світлана Семерджі, не є такою, що відповідає різним нормам вільного електорального волевиявлення.



На диво без різних "допитів з пристрастю" з боку Валентина Козярчука було заслухано та схвалено звіт начальника управління освіти Геннадія Френкеля, який доповідав про готовність до відпочинку дітей під час канікул у пришкільних таборах. На сей день, за словами головного освітянина, готовність у такий спосіб урізноманітнити літній відпочинок зголосились 733 школяра, серед яких — 89, що мають право на пільгове утримання.



Найдовшим (за кількістю пунктів і часу) виявився блок питань з компетенції начальника управління економіки Олександра Наумчика. Так, зокрема, Дніпровський узвіз (фонтан) ледь не лишився своїх традиційних (надувних, тирових тощо) атракціонів у "виконанні" підприємця з Кременчука. Поставити йому "рогатиння" намагалася депутатка міськради Оксана Гуцаленко, зачитавши листа від збурених мешканців навколишніх будинків — шум, товкотнеча і… жовта металева будочка (напевне, з автоматикою). Натомість отой кременчуцький "волт дісней" таки переконав урядників у своїй "безвредності" та готовністю облагородити навколишню територію (ліхтарі, озеленення тощо) з прихованням тої будочки або з перефарбуванням її у інший (за бажанням виконкомівців) колір.



Перевізник Віктор Кучера, як возить "дев’яткою" на кладовище пасажирів (живих), так і возитиме. Але лиш ще три місяці — до призначення нового конкурсу на обслуговування цього маршруту, бо дія договору на це вже спливла.

А от питання орендної плати за підвал на Ювілейній, у якому знаний тутешній фотограф В’ячеслав Стригун облаштував собі студію, відклали на невизначений термін — урядникам вона (орендна плата) здалася занизькою.

Серед інших більш-менш скандальних питань: "тертя" у площині земля-нерухомість між підприємцем Чірочкою і головним економістом Наумчиком та між підприємцями Солодовником і Одою, Козярчук, посилаючись на Страсну п’ятницю, запропонував відкласти з надією на те, що все це буде розв’язано полюбовно. Завершилось же засідання із неочікуваного звернення градоначальника до присутніх журналістів провести прес-конференцію.



…Попри очікування чогось конфліктно-скандального, пан Валентин надав обнадійливо-оптимістичну інформацію, яку він привіз із Києва, де він два дні перебував на міжнародному форумі Торговельно-Промислової Палати України. Там обговорювались плани Китаю облаштувати новітній "Шовковий шлях" для своїх товарів до Європи. І в цьому шляху, який китайці щедро "засівають" багатомільярдними інвестиціями, не без задоволення наголосив мер, Україна визнана одним із важливих складників, куди вони готові вкласти аж сто мільярдів доларів задля осучаснення транспортної логістики, включно — з Дніпром-Славутою, заглибивши його дно для безперешкодного плавання суден класу "ріка-море" аж до Києва. Тут мер вбачає райдужні перспективи і для Світловодська... В цьому ж (транспортному) контексті він, м’яко кажучи, не надто схвально відгукнувся про акції з блокування міських доріг для великотоннажних фур. Якщо врахувати те, що транспортне сполучення є "кровотоком" економіки держави, то його зупинка ризикує мати дуже негативні наслідки. Звісно, заключив інтерв’юер, протестувати разом із далекобійниками на фурах проти "убитих" доріг треба, але — перед кабміном, автодором тощо, тобто, перед тими установами та відомствами, які є відповідальними за належний їхній (доріг) стан, а не перед злиденною мерією. У продовження дорожньо-ремонтної теми, градоначальник нагадав, що для міста на се потрібно аж 90 мільйонів гривень (для порівняння: на це у міському бюджету на цей рік закладено 270… тисяч гривень, на які капітально відремонтувати доріг можна протяжністю аж… 50 метрів). Разом з цим він запевнив, що роздобуде на це (тільки не сказав, де) 30 мільйонів гривень. І, як підтвердження непохитності свого слова, повідомив про виконану обіцянку відремонтувати до Великодня під’їзні дороги до тутешніх православних церков. Їх (дороги), завдяки благодійництву підприємців Володимирові Вовченку, Юрієві Богдану, Володимирові Сергєєву, Сергієві Солодовнику, Леву Брагінському і мерові Валентинові Козярчуку, відремонтовано!