Саме з цими бажаннями, з огляду на можливості й потенціали, і зібрались 27 квітня в актовій залі підприємства "Віктор і К" керівництво району, його провідні с/г виробники і світловодські підприємці, об’єднані у Міське відділення Української спілки промисловців і підприємців… Відкриваючи засідання, президент МВ УСПП Михайло Бур’янський повідомив, що ініціатором виступив безпосередньо районний очільник. Це, за його словами, є ознакою прагнення районних властей досконало знати питання, з якими стикається тутешній бізнес, включно з міським, — що, в канун об’єднання громад, робить честь керівництву району.



Пана Михайла продовжив пан Сергій… Так, сказав він, наразі для працівників сільського господарства настає особлива пора — треба виростити та зберегти вирощене для подальшої переробки. А це включає в себе транспортування без зайвого ризику втрат при цьому для переробних с/г підприємств. І ось тут криється найбільша загроза щодо цього — вкрай поганий стан автомагістралей, рештки яких місцеві мешканці намагаються будь-що боронити, блокуючи рух великовантажного транспорту через Світловодськ. Тому ми, зазначив Твердовський, готові вислухати всіх з метою подальшого лобіювання інтересів і району, і міста на обласному та столичному рівнях.



…Бездоганна промова, ілюстрована для чіткості сприйняття демонстрацією відповідних слайдів, комерційного директора ТОВ "Гермес-Трейдінґ" Михайла Єгорова й була в основному присвячена питанню доріг. Але доріг… водних.

"Гермес-Трейдінґ", що входить до одного з найкрупніших в Україні переробників с/г продукції — Холдингу "УкрАгроКом", ось вже скоро, як три роки, збудував на Лісозаводі потужній елеватор. Будучи одним із провідних зернових експортерів, одним із шляхів транспортування сировини на підприємство і готової продукції з підприємства, ним було обрано вже напівзабутий за роки Незалежності саме водний шлях, спорудивши для цього 240-метровий причал, що здатен обслуговувати одночасно два судна класу "ріка-море", обробляючи через свій річковий термінал п’ять тисяч тон збіжжя за добу. Така (водяна) практика засвідчила свою результативність та… прихований потенціал. Адже, якщо ще у 1990 році Дніпром перевозилось за рік 60 млн. т різних вантажів, то на 2013 рік цій показник склав якихось мізерних 4 млн. т. Та, від 13-го року (напевне, завдяки діяльності ГТ, прим. авт.) цей тоннаж зріс до 6 млн. т. Відтак, наголосив Єгоров, можливості двох тисяч кілометрів дніпрової транспортної артерії мають свої реальні перспективи. Бо українська залізниця, протяжністю 22 тис. км, яка за рік перевозить 450 млн. т різних вантажів (61% від загального тоннажу), далеко не завжди влаштовує своїм якісним та сучасним рухомим складом. За якість 70 тис. км українських автомагістралей, якими транспортується 184 млн. т вантажів щороку (36-40%), взагалі, говорити не доводиться, які, до того ж (і не лише у Світловодську) блокуються місцевим населенням… До слова, представники цього самого населення, в особі активних дорожніх блокувальників Михайла Калюжного і Андрія Кукси також перебували на цьому засіданні. Щоправда, не досидівши до його завершення… Але, вів далі комерційний директор, задля розкриття потенціалу нашого Славути необхідне реальне державне сприяння — як економічне, так і політичне (законодавче). Річ у тім, що глибина Дніпра у деяких ділянках змушує завантажувати судна лиш на 70%. Це недовантаження, яке дорівнює до 850 тон на кожен плавзасіб, призводить до здороження продукції, що перевозиться. Тож, підтримка держави була би і слушною, і обопільно вигідною, якби річкове дно на цих – проблемних – ділянках було б поглиблено до 3,65 м — аби завантажені на всі сто судна "ріка-море" не зчісували об нього (дно) свої "черева". Що ж до законодавчого втручання держави, то судновласників, особливо, іноземних (вони мають сплачувати у 9 разів більше за вітчизняних), неабияк дратує кількість зборів (причальні, маячні, лоцманські, шлюзові тощо), які, небезпідставно, охолоджують їхнє бажання розвивати свій бізнес… Аби змінити такий стан речей, за словами пана Михайла, у Верховній Раді, за ініціативи "УкрАгроКому" вже зареєстровано законопроект щодо змін до ЗУ "Про внутрішні водні шляхи України", у якому передбачається один єдиний (у межах розумного) "річковий" збір завдяки якому (є сподівання) на головну українську водну артерію чекає неабияке економічне пожвавлення.



Промова ж найголовнішого на підприємстві "Віктор і К" Віктора Короля теж була присвячена шляхам сполучення… Бо хоч по воді, хоч повітрям, але, все одно, щось треба робити!.. Мало того, що міський очільник ледь не ультимативно вимагає у підприємців скидатися на ремонт міських доріг, так ще й активісти їх (дороги) перекривають для вантажного транспорту. Через такий пресинг, каже пан Віктор, хочеться враз все зупинити, позбавивши бюджет податкових надходжень…





А на рівні столичному він не оминув схвально відгукнутися про нашого представника у Верховній Раді Олеся Довгого — без його протекціонізму (у позитивному розумінні цього слова) у різних міністерських кабінетах королівському бізнесові було би геть сутужно. А так ось вже невдовзі стане до ладу ще один його (Короля) завод. Цього разу — з переробки сої. Що дасть тисячу нових робочих місць... А от на рівні області геть нічого не робиться — хоча наші терени в облраді представляють нині аж шість обранців. А раніше лиш один депутат облради, поважно названий Королем "дєдушкой" Мароном, спромагався спрямовувати на місто значні кошти з обласного бюджету. Нинішні ж обласні депутати (промовець мав, передовсім, "свободівців") здатні лиш на різні протестні акції та на написання скарг.

…Те, що районна влада не "жене порожняк", спілкуючись із міськрайонним бізнесом, засвідчила доповідь начальника відділу економіки РДА Наталії Гаврилюк. Вона, зокрема, розповіла про кілька проектів, що вже пройшли відповідну експертизу, пов’язаних із долученням до державного фінансування з відновлення доріг загальнодержавного значення у Світловодську й районі… Час довів ефективність дорожнього покриття на вулиці Бойка аеродромними плитами виготовленими в "Об’єднанні "Дніпроенергобудпром", сказала пані Наталя. А відтак, буде цілком резонним замінити геть зношений асфальт такими плитами і на інших автошляхах, забезпечуючи цим самим замовленнями назване підприємство. Окрім цього, повідомила Гаврилюк, в РДА відпрацьовано плани щодо збільшення поголів’я великої рогатої худоби — на 26%. Її доповнив Твердовський: дане збільшення позначиться і на об’ємах молочних надоїв. І ось тут РДА планує зацікавити світловодську адміністрацію долучитись до реалізації встановлення по місту таких собі, поширених у всіх цивілізованих країнах, молокоматів — що дає можливість населенню купувати (без посередників і різних "накруток") свіже, попередньо пастеризоване, фермерське молоко.





З молочно-дорожньою темою, по-кавказки емоційно, підхопився голова ТОВ "Земля і люди" зі "штаб-квартирою" у Григорівці Айкарам Тартікян. Його поголів’я ВРХ вже налічує 1200 корів, але потенціал його потужностей, у разі поважного ставлення до тих, хто нагодовує людей, значно більший, заприсягся пан Айкарам… А щодо асфальтування доріг, то тут Гарик, як люб’язно, на тутешній манер, називають його у районі, який вже зарекомендував себе надійним та совісним трудівником, готовий ледь не на кожному кілометрі заасфальтованої ним дороги писати про 15-річну гарантію своєї роботи.



Останнім пунктом сього рандеву стала презентація туристичної привабливості Світловодська й Світловодщини у "виконанні" начальника відділу гуманітарних питань при РДА Миколи Середенка... Поважні бізнесові мужі, із своєю широковідомою установкою "час — гроші", хотіли-було завершити засідання та розійтися і без неї (презентації): мов, який туризм, коли дороги нікудишні, коли виробництво підіймати треба, скоріш за все, поблажливо заслухали пана Миколу. І не пожалкували — його розповідь (з вогником в очах) виявилась настільки по-людськи природною і по-діловому аргументованою (стародавні церкви, древні поховання, бази відпочинку плюс природній ландшафт тощо), що заклопотані учасники аж ніскілечки не притомилися, слухаючи доповідь пана Миколи, яка значно вийшла за часові межі регламенту.



…Присутній на засіданні директор Кременчуцької ГЕС Сергій Яременко на завершення засідання підвів своєрідну риску, з якою не могли не погодитись інші: