Відразу слід відмітити: міський голова Валентин Козярчук практично не підлаштовується під специфіку тієї чи іншої аудиторії — пересічні мешканці, інтелігенція, бізнесмени тощо чують від нього одне і теж без будь-яких помітних коригувань на цю саму специфіку. Враження таке: якби наш градоначальник навідався на якийсь врочистий ранок до дитячого садку він би і діткам розповідав і про Польщу з "козирними панами", які були такими 20 років тому, бо ухилялися від податків, а тепер, через ментальний зсув, вони асоціюються там ізгоями, і про Грузію часів Саакашвілі, і про Світловодськ, який поступово помирає, перетворюючись на селище-привид Орбіта біля Чигирина і, щоб цього не допустити треба робити, як нині покійний Бабаєв у Кременчуці або нині живий Цапюк в Олександрії… Все це голова розповідав і бізнесовим колам міста, головно, об’єднаними у міському відділенні УСПП, на зустрічі у "білому домі" 23 лютого.

Ситуація з бюджетом міста, розпочав він, ахова. Треба спільно шукати виходу з неї. Головним чинником у цьому він вбачає детінизацію як у сплаті податків, так і у тому, щоб підприємці платили "білі" зарплати своїм працівниками та, щоб у товарних чеках не вказувалось, що покупець придбав гречку, а не підакцизні коньяк та сигарети, куплені насправді. Це, за його словами, спрямує до міської скарбниці додаткові фінансові потоки…

Так, делікатно погодився з Козярчуком засновник та власник "Королівського смаку" Віктор Король (з 22-ї хв. відеозапису), разом з тим наголосивши, що пропоноване мером проблему не вирішить. Її вирішить докорінна зміна ставлення до бізнесу на рівні держави, яка своїм пресинґом, оскаженілими перевірками контролюючими інстанціями, яких розвелося, як "собак не різаних" (порівняння авт.) і заганяє підприємців у тінь, змушуючи їх таким чином якось виживати. І якби не заступництво нардепа Олеся Довгого, то Короля, який умудряється у таких умовах утримувати понад тисячу найманих працівників (а у перспективі — ще тисячу), вже би давно "розчавили, як клопа" (це вже порівняння виступаючого)…



Якщо на рівні держави нам неможливо зробити зрушення, то на рівні Світловодська це цілком у наших силах, заперечив Королю власник фірми "Ескулап" Лев Брагинський (38-а хв.). Треба лиш зробити тут, як це зробив Саакашвілі у Грузії – "пересадити" корупціонерів. У якості перших таких показових "посадок" - щоб іншим не кортіло – він, представляючи інтереси міськради у судовій тяжбі із СП ТОВ "Світловодськпобут", запропонував кандидатури поновленого гендиректора Володимира Михайлика та юриста Олександра Андросова – викривальних документів проти них, як він сказав, "виши криши". Але вже рік слідство гальмується. Значить нам треба запросили сюди начальника поліції і "пресувати", вимагаючи інтенсифікації неупередженого розслідування. І от коли Михайлик з Андросовим будуть у кайданах або, хоча б, під підпискою про невиїзд – тоді й розпочнуться зрушення, до яких прагне мер, переконаний промовець.



Громадський активіст Олег Рудницький (1 год., 35 хв.), щодо створення "раю в окремо-взятому місті", поінформував про ідею такого собі електронного самоврядування, яке полягає у абсолютній прозорості фінансової та ділової інформації — досвід, з яким охоче діляться з усіма бажаючими різні іноземні інституції і на впровадження чого в Україні із держбюджету виділено мільярд гривень. І він (Рудницький) готовий хоч зараз стати до роботи, впроваджуючи цей досвід у Світловодську. До слова сказати, даний виступ отримав дуже позитивну оцінку мера: ось вона ініціатива громади! І запевнив, що він, як отой бичок, вперто втілюватиме її інтереси у життя. А хто стоятиме на перешкоді — розтопчу, майже доброзичливо попередив градоначальник.

Наступний оратор, президент МВ УСПП Михайло Бур’янський (1 год., 54 хв.) схоже, і став тим суб’єктом для застосування тактики бичка. Коли президент почав розповідати про власне бачення створення інвестиційної привабливості міста, мер спочатку перебивав та зупиняв його, а коли і без того швидко-говорячий виступаючий, через опасання, що його знов переб’ють, почав говорити ще швидше, розповідаючи, як свого часу вдалося залучити у місто з держбюджету 24 млн. грн. за Програмою "Доступне житло", Козярчук силоміць перетяг на себе мікрофон, пригрозивши Бур’янському, ні, не розтоптати - "вивернути назовні", бо тоді мешканців гуртожитку на Лєніна, 94 викинули на вулицю. Приголомшений такими мерськими пасажами Бур’янський лиш очі на нього витріщив: мов, про що це ви?..



А ще вже згадуваний Брагинський (2 год. 03 хв.), попри "установку" мера не тішити себе ілюзіями, що столиця чи область допоможуть коштами у розбудові територій, звернув увагу на бездіяльність новоспечених обласних депутатів. Схоже, що оті хлопці (обласні депутати від міста й Власівки) не розуміють, що таке облдеп, зауважив "ескулапівець" - тож, нехай тоді повчаться цій науці у аксакала (порівняння авт.) господарської і депутатської роботи Івана Марона…

Він-то (Марон) і виступив (2 год. 25 хв.) наостанок, висловивши готовність ділитися багатим життєвим досвідом, запевнивши — і у свою чергу: гроші у Києві та Інгульську (Кіровограді) є. Просто треба їхати безпосередньо і туди, і туди домагатись свого. І, як капіталіст-господарник, висунув ідею з ремонтуванням доріг, замінюючи асфальт аеродромними плитами свого ТДВ ОДЕБП. Це і нові робочі місця забезпечить, і замовлення із інших міст почнуть надходити, запевнив він, бо його плити на Бойка довели і свою якість, і свою довговічність.

І хоча мер не перебивав аксакала, та все ж, дослухавши, "буцнув рогом" і його — ми не почули один одного…

Ось така зустріч вийшла, підбиваючи підсумок якої, головуючий висловив сподівання, що наступного разу зберуться ще більше підприємців.