Але не скільки вона збурила громадськість, скільки послідуюче нерозторопне шарудіння правоохоронних органів. Це і дії поліцейського наряду, який, прибувши на виклик сусідів Куцевича о 3-й ночі 16 квітня (сильний гуркіт лине з його квартири), "поцілував" замок зачинених дверей і завіявся геть. Це і звітування на понеділковій нараді (два дні потому) у мера начальника поліції Андрія Гулого, який назвав причину смерті Куцевича В.В. — згідно висновку тутешнього судмедексперта Володимира Максюти — серцевий напад вкупі з цукровим діабетом. До слова, тіло пана Куцевича виявили лиш у суботу близько 16 години – сусіди знов викликали поліцію, мов, двері на його балконі настіж відкриті.

І це ще широкий загал не бачив небіжчика у труні, якого зібрались було ховати 18 квітня — на його голові та обличчі були помітні забої й гематоми, які аж ніяк не можна вважати наслідками серцевого нападу та цукрового діабету. І тоді, за наполяганням обурених громадських активістів і "свободівців", покійника, якого вже встиг відспівати батюшка, замість поховання, було направлено на повторну експертизу до Кіровограду.

І ось 20 число. Транспорт з труною Віталія Васильовича стояв неподалік поліцейського відділку на ґанку якого обурювалась громадськість… Як нам стало відомо, попередні висновки обласних судмедекспертів дещо різняться від максютинських: смерть настала таки "від серця", але напад (серцевий) стався внаслідок травмування — гематоми, зламаній ніс тощо… Депутати облради і міськради Руслан Степура і Надія Мальцева відповідно, громадські активісти Людмила Павловська і Михайло Калюжний та секретар міськради Юрій Сапянов, звинувачуючи тутешніх поліцію на чолі з Гулим і судмедексперта Максюту у злочинній змові, вимагали притягти їх до відповідальності. До честі останніх, вони знайшли мужність з’явитись перед наелектризованою публікою. Але їхні виправдувально-пояснювальні промови жодним чином не неї не вплинули — прокричавши їм багатократне "ганьба!", зібрання направилось проводжати Віталія Васильовича в останній путь.