Справились, підтверджує пані Ірина. Хоча напруга, починаючи від двадцятих чисел січня і до десятих лютого, була ще та. На щастя, ані летальних випадків, ані транспортуванням вкрай "важких" пацієнтів до обласної лікарні не було. Як не було і лабораторних підтверджень наявності у когось із захворілих штаму отого самого Свинячого грипу. Але були важкі ускладнення, які не обходились без інфузійної (крапельної) терапії. Завідуюча віддає належне пильності нашого населення: це саме той випадок, наголошує вона, коли краще перепильнувати, аніж недопильнувати — відсотків 30 діток, що перебували на стаціонарі дитячого відділення мали лиш незначну застуду, але їхні батьки, наполохані тривожною "грипозною" інформацію, не марнували час на лікування у домашніх умовах, а негайно звертались до лікарів. Також вона переконана, що на нерозповсюдження епідемії вплинув тривалий карантин у школах – переважну більшість пацієнтів складали дошкільнята та "груднички". Хоча, з іншого боку, зізнається наша співрозмовниця, така пильність позначилась на тому, що кількість пацієнтів досягала подекуди 45-ти при наявних 25 ліжках.



І ось тут-то ми і зачепили "хвору" тему — благодійні внески…



Тут завідуюча не оминула висловити щиру подяку тим добродіям, які, окрім витрат на себе, жертвували коштами на благодійні внески. І це при тому, зазначає завідуюча, що опісля отієї вакханалії "викривань" з боку громадських активістів та деяких депутатів міськради "вимагателів у білих халатах", лікарі — від гріха подалі — навіть натякати на благодійні внески остерігались.

— Міністерство охорони здоров’я застерігає: на лаврах почивати зарано — не виключається нова епідеміологічна хвиля…

— А ми і не почиваємо. Ми готові.

— І по благодійним внескам готові?

— Не сипте, будь ласка, сіль на рану! Дійсно, з урахуванням вищесказаного, на нашому рахунку з благодійних внесків наразі "налічується" мінус шість гривень — останні благодійні кошти, з урахуванням ймовірного поновлення епідемії, ми встигли витратити на закупівлю медикаментів, які би на назвала стратегічним мінімумом. Що буде далі — одному Богу відомо.

Наше наступне запитання, як виявилось, дозволило завершити нашу розмову на більш мажорній ноті — ми поцікавились долею отого, справжнього, дитячого відділення на вулиці Павлова, бо це (на четвертому поверсі ЦРЛ на Обеліску) є тимчасовим — поки там триває ремонт. Вже два роки триває… Ремонт, повідомила пані Ірина, вже завершено. Відділення, де навіть зі старими вікнами було тепліше, ніж у нинішньому прихистку, ось-ось буде готове до експлуатації — лишилось його тільки умеблювати… І завідуюча Бахмач сподівається, що адміністрації ЦРЛ і міста питання по умеблюванню вирішать оперативно.