Дитяче відділення: Медикаментозний мінімум закупили, а от на рахунку мінус 6 гривень

Ірина Бахмач обстежує своїх двох юних пацієнтів, які, до речі, знаходяться у відділенні без батьківського піклування. А значить утримуються там (лікуються-харчуються) за рахунок отих "клятих" благодійних внесків.

Епідемія Свинячого грипу в Україні, забравши кілька сотень людських життів, пішла на спад. Принаймні, про це говорять інфекціоністи, застерігаючи водночас: на черзі нова хвиля цієї напасті, яка, насамперед, не шкодує дітей… Як у Світловодську справились (чи не справились) із "свинячим" викликом та чи готові до його рецидиву? Про це ми і поговорили із завідуючою Дитячим відділення тутешньої ЦРЛ Іриною Бахмач.

Справились, підтверджує пані Ірина. Хоча напруга, починаючи від двадцятих чисел січня і до десятих лютого, була ще та. На щастя, ані летальних випадків, ані транспортуванням вкрай "важких" пацієнтів до обласної лікарні не було. Як не було і лабораторних підтверджень наявності у когось із захворілих штаму отого самого Свинячого грипу. Але були важкі ускладнення, які не обходились без інфузійної (крапельної) терапії. Завідуюча віддає належне пильності нашого населення: це саме той випадок, наголошує вона, коли краще перепильнувати, аніж недопильнувати — відсотків 30 діток, що перебували на стаціонарі дитячого відділення мали лиш незначну застуду, але їхні батьки, наполохані тривожною "грипозною" інформацію, не марнували час на лікування у домашніх умовах, а негайно звертались до лікарів. Також вона переконана, що на нерозповсюдження епідемії вплинув тривалий карантин у школах – переважну більшість пацієнтів складали дошкільнята та "груднички". Хоча, з іншого боку, зізнається наша співрозмовниця, така пильність позначилась на тому, що кількість пацієнтів досягала подекуди 45-ти при наявних 25 ліжках.

"Нам на виручку приходили інші відділення ЦРЛ, які ділились із нами своїми ліжками", — говорить завідуюча, за словами якої, середня вартість лікувального курсу починається від 500 гривень.

І ось тут-то ми і зачепили "хвору" тему — благодійні внески…

"Значна частка медикаментів, — продовжила пані Ірина, — закуповувалась самим ж пацієнтами, у нашому випадку — батьками наших пацієнтів. Але, разом з тим, до відділення надходили хворі дітки, батьки яких, не те, що за ліки не в змозі були заплатити — на хліб у них грошей не було. І ми нікому не відмовили ані у ліжку-місці, ані у харчуванні, ані у лікуванні"…

Тут завідуюча не оминула висловити щиру подяку тим добродіям, які, окрім витрат на себе, жертвували коштами на благодійні внески. І це при тому, зазначає завідуюча, що опісля отієї вакханалії "викривань" з боку громадських активістів та деяких депутатів міськради "вимагателів у білих халатах", лікарі — від гріха подалі — навіть натякати на благодійні внески остерігались.

— Міністерство охорони здоров’я застерігає: на лаврах почивати зарано — не виключається нова епідеміологічна хвиля…

— А ми і не почиваємо. Ми готові.

— І по благодійним внескам готові?

— Не сипте, будь ласка, сіль на рану! Дійсно, з урахуванням вищесказаного, на нашому рахунку з благодійних внесків наразі "налічується" мінус шість гривень — останні благодійні кошти, з урахуванням ймовірного поновлення епідемії, ми встигли витратити на закупівлю медикаментів, які би на назвала стратегічним мінімумом. Що буде далі — одному Богу відомо.

Наше наступне запитання, як виявилось, дозволило завершити нашу розмову на більш мажорній ноті — ми поцікавились долею отого, справжнього, дитячого відділення на вулиці Павлова, бо це (на четвертому поверсі ЦРЛ на Обеліску) є тимчасовим — поки там триває ремонт. Вже два роки триває… Ремонт, повідомила пані Ірина, вже завершено. Відділення, де навіть зі старими вікнами було тепліше, ніж у нинішньому прихистку, ось-ось буде готове до експлуатації — лишилось його тільки умеблювати… І завідуюча Бахмач сподівається, що адміністрації ЦРЛ і міста питання по умеблюванню вирішать оперативно.