— Я не обмовився, — сказав Костянтин Владиславович, — здоров’я і любові. Дивлячись на вас, на ваші радісні обличчя, я навіть забув про ваш вік. Ви — молоді і серцем, і душею! Я радію від того, що ви маєте таке прекрасне приміщення, де можна поспілкуватися, провести з користю свій вільний час, що маєте таких щирих друзів, як керівник хору Паша Андріївна Жалейко, директор Юрій Михайлович Павлов, як весь колектив працівників Терцентру. Ви любите і вас люблять, а стан закоханості людині потрібен, завдяки любові ми і живемо. Тож щастя Вам і зі святом!