— З того часу, як в офісі громадської організації "Наше місто" почала працювати юрист Валентина Онищенко, яка живе у селищі Власівка, звернень від власівчан значно побільшало, — розповідає Костянтин Каспров. — Нещодавно Олег Калинів, Людмила Книш та інші письмово попросили мене допомогти з дорогою і так добре про свої проблеми розповіли, що я вирішив допомогти за будь-яких обставин. Я ж не відділяю Власівку від НАШОГО міста, виступаю ЗА МИР І РОЗВИТОК нашої громади. Тож ми замовили грейдер, вирівняли великі і малі ями, після цього завеземо дорожню суміш і утрамбуємо.

— Такі люди хороші живуть на нашій вулиці, а умови, як у глухому селі. Тільки дощик — і ми по коліна в грязюці, не пройти, можна ноги зламати. На стовпах — жодної лампочки. Ввечері пройти страшно. 15 років поспіль ми звертаємося до селищної влади, до депутатів. У мене купа копій цих звернень. А результату немає. Днями випадково прочитали газету "Наше місто" і дізналися, що Костянтин Каспров йде назустріч багатьом cвітловодцям з різних питань. Написали йому листа. І буквально через 4 дні — диво! На нашу вулицю приїхав грейдер і почав її рівняти. А через півгодини сюди ж приїхав і Костянтин Каспров. Ми його побачили вперше і зрозуміли, що він — людина слова."

— На цьому кутку Власівки все занедбане! Он поряд вулиця Приморська, тут живуть немічні пенсіонери, а ні дороги, ні води, ні світла! Гадаю, що по документах — все навпаки… Костянтина Каспрова я до цього дня не знав, але бачу, що він вдався у свого батька, Владислава. Чуйна була людина, я з ним поряд довго працював на ЗЧМ. Наразі Костянтин вирішив за свої кошти допомогти селищу і це добре! Але ж неправильно! На благоустрій Власівки є селищний бюджет. Чому за півтора десятка років там не знайшлося грошей для нашої вулиці? З цим, нарешті, треба розібратися!