Ми взяли участь у всіх анонсованих заходах до 95-ї річниці від дня загибелі Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки, а також до 95-річчя з дня створення Холодноярської бригади та Степової дивізії – легендарних добровольчих формацій, які взяли участь у Всеукраїнському повстанні влітку й восени 1920 року.

Відбулося урочисте покладання квітів і вінків до Меморіалу героям Холодного Яру, вшанування могили Головного отамана Холодного Яру та братської могили холодноярців Петра Токовенка, Прохора Деркача, Руденка і Гаврилка “Полтавця” на кладовищі с.Мельники, відкриття меморіальної таблички на братській могилі холодноярських козаків-повстанців; покладання квітів до пам’ятника поручникові Армії УНР, письменникові Юрієві Горлісу-Горському; відвідання Мотронинського монастиря, де в юності послушником був Максим Залізняк, де “табором стояли гайдамаки”, де бував Тарас Шевченко, відкриття пам’ятника сотникові полку гайдамаків Холодного Яру Іванові Компанійцю, відвідання Свято-Троїцької церкви Мотронинського монастиря, хутора Буда і дуба Максима Залізняка, покладання квітів на символічну могилу останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського та до першого в Україні (відкритому за участю й світловодців рік тому) пам’ятника Небесній сотні, освячення храму Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського). Разом із тим знайшлись охочі серед світловодської делегації освятити зброю біля Гайдамацького ставу та скупатись у озері біля цілющого Онуфріївського джерела.

Але найважливішими є нові враження, бо дійсно змінилось багато що за останні два роки: ще зросла й без того велика кількість пам’ятників на території сіл Мельники, Медведівка та хутора Буда; значно зросла кількість організованих (автобусами) поїздок у порівнянні з часами Януковича, коли багато автобусів просто завертались; шароварництво (хай і видовищне) десятків козацьких організацій замінено на дійсно козацький (сучасний) антураж – добровольчі батальйони; з багатьох минулорічних партійних передвиборчих прапорів залишились тільки "Свободи" (спогад про О. Тягнибока, який сказав тоді ще не дуже насторожуючу інформацію про те, що під Донецьком ідуть бої) й "Правого сектору".

Символічною можна назвати зустріч під стінами Мотронинського монастиря із членом ОУН – учасником визвольного протистояння часів ІІ Світової війни – нашим земляком із Голованівського району Кіровоградщини Володимиром Карадашем, який мав честь зачитувати воїнам присягу.

Загалом же кожен українець повинен побувати в Холодному Яру.

Слава Україні!
Героям слава!



***

Від редакції: Цього року у Холодному Яру побувало багато світловодців. Серед них і наш читач Станіслав, який запропонував нам для розміщення свої фото та відео і ми їх залюбки розміщуємо на цій сторінці.