Ми бачили велич Світловодська, його недовгу, але таку славетну історію. Місто супер-сучасної промисловості, науки, освіти, культури! Місто-красень на березі Дніпра, по якому "бігали" теплоходи на підводних крилах "Метеори" та "Ракети". До міста Києва за 5 карбованців та п’ять годин, або до Херсону. Працювали такі потужні та найсучасніші підприємства: Радіозавод, завод Чистих металів, завод Твердих сплавів, завод "Калькулятор", керамічний та скло-завод, продукцію яких знали і цінували на теренах держави та за кордоном. Це було дуже чисте місто, де якийсь недопалок кинути було соромно. Місто, де злочинність була на дуже низькому рівні, а прогулянки із дівчиною до ранку, до сходу сонця були безпечними.

ЗА ТЕМОЮ: Володимир Павлов: "Треба розпочати відродження міста, його величі і слави!"

Тому сьогодні постає питання — куди поділося це місто? Чому воно так змінилося? Чи не фантастика те, про що ми — ветерани розповідаємо сучасній молоді? Ні, шановні сьогоденні мешканці міста Світловодська! Це наше місто і ми ним пишались довгі роки, доки перебіг сучасних негативних подій не зруйнував його, перетворивши на місто, яким тепер аж ніяк не можна пишатись. На наш погляд, на жаль, сучасне покоління світловодців не знає історію свого міста, не береже традиції, які були закладені нами 60 років тому!

Перша вулиця міста Будівельна (сьогодні — Конька) — це історична вулиця. З неї починалася історія міста. Тут будували перші будинки, де розміщалися усі органи влади, міліція, поліклініка з лікарнею, школи — 8-річна та середня, їдальня, магазини та гуртожитки. Перший асфальт був прокладений на цій вулиці. Тут же є святе місце для кожного із нас — братська могила героїв, які визволяли рідний край у Велику Вітчизняну війну!


Але подивіться у що перетворилася ця вулиця сьогодні.

Руйнувати — не будувати! Чому не зберегли їдальню, яку можна було перетворити на муніципальну для ветеранів, пенсіонерів, та незаможних? Стоянка для автомашин важливіша? Чому 8-річна школа не стала місцем дозвілля молоді?

Будинки, які були побудовані першими у місті, де і сьогодні мешкають люди і будуть мешкати ще довго, не мали за довгі роки навіть косметичного ремонту. По вулиці прокладено теплотрасу, але у квартири цих будинків теплопостачання не проведено. Чому? Хто заважав вирішити питання з теплозабезпечення цих будинків? У цих будинках немає ніяких умов для особистої гігієни, немає ванн, тому що будувались ці будинки на певний термін та за умови, що діяла комунальна лазня біля старого ринку. То ж, чому сьогодні не створено умов для покращення особистої гігієни для мешканців цих 8-ми квартирних будинків по вулиці Конка та мешканців приватного сектору Табурища? Чому свого часу не була відновлена лазня біля старого ринку, або не відбудована нова комунальна лазня? То чому б не виправити цю ситуацію сьогодні? Це ж потрібно людям! Але все це йде поза увагою керівників міста!


У місті живе багато ветеранів, які потребують уваги не лише у знаменні дати, або у "День людини похилого віку". Такі заходи наше керівництво навчилося проводити. Але чому у місті немає муніципальних їдалень, аптек, магазинів, закладів, куди міг би прийти ветеран, та отримати їжу, продукти, ліки за доступними цінами. Де реальні справи? Знову наші керманичі мовчать!

Наближається 70—та річниця славетної Перемоги у Великій Вітчизняної війні! А як ми шануємо пам’ять про переможців? Як виглядає поховання Героїв — визволителів по вулиці Конька? Чому не побудований меморіал? Чому усі свята проходять біля Вічного вогню, що горить лише кілька годин на рік у святкові дні, а не на цьому святому місті, де покоїться прах Героїв?


Хто і коли приведе вулицю Конька у достойний вигляд? Хто вирішить питання ремонту 8-ми квартирних будинків по цій вулиці та відремонтує бруківку і тротуари, хто облаштує пам’ятник так, щоб не соромно було дивитись в очі ветеранам та мешканцям міста?

У місті є дерево пам’яті Табурища, є захаращений парк ім. І.Т. Новикова, ми навчилися присвоювати звання "Почесний громадянин міста" не дуже почесним громадянам, але хто візьме на себе обов’язок побудувати пам’ятник Будівельнику цього міста та Кременчуцької ГЄС?

Ми, ветерани Світдловодська, поки що живі і нам далеко не байдуже те, що залишиться після нас, яку історію про місто будуть вивчати наступні покоління. Ми сподіваємося на те, що серед нинішнього покоління знайдуться у нашому місті істинні патріоти, які докладуть зусиль до відродження величі та слави нашого красеня — міста, що знову стане перлиною на Дніпрі!

Голова об’єднання громадських організацій "Громадська рада м. Світловодська" В.С.Павлов
Голова Кіровоградського обласного комітету профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості В.П.Мулява
Голова міського комітету профспілок працівників освіти Н.И. Пиленок
Голова ГО військовослужбовців, звільнених у запас або відставку М.Т. Вдовіченко